28 грудня 2015 в Києво-Печерській лаврі відбулися єпархіальні збори духовенства Київської єпархії. Під час зборів митрополит Київський і всієї України Онуфрій висловився різко проти здійснення богослужіння українською мовою.

Після оголошення своєї доповіді митрополит Онуфрій відповідав на запитання присутніх. В одній із записок, що надійшли із залу, було поставлено питання про те, які кроки збирається робити керівництво УПЦ для "українізації" богослужіння. Чи планується готувати нові переклади богослужбових текстів українською мовою, і чи будуть видаватися богослужбові Євангеліє і Апостол українською мовою?

Відповідаючи на запитання, митрополит Онуфрій заявив, що "не потрібно плутати Божий дар з яєчнею".

На його думку, церковнослов'янська мова - це "наша рідна мова", такий же, як і сучасні мови. На думку митрополита, в храмі допустимо лише проголошення проповіді українською мовою, що ж стосується богослужіння, то воно повинно відбуватися церковнослов'янською мовою.

Далі митрополит Онуфрій заявив, що на "старих мовах" служать "скрізь". За його відома, і греки, і грузини, і румуни, і англійці здійснюють богослужіння не так на сучасних, а на старих мовами. Висновок митрополита Онуфрія був категоричний: "Богослужбова мова Української Православної Церкви - це мова церковнослов'янська. Ми нічого не будемо міняти".

Тим, хто хоче "заробити" порятунок, він порадив вивчати церковнослов'янську мову.

Позиція, заявлена ​​митрополитом Онуфрієм, входить до різке протиріччя з офіційними церковними документами колишніх років.

Здійснення богослужіння українською мовою було санкціоновано ще 6 червня (24 травня за старим стилем) 1921 Синодом православних єпископів України. Синод тоді визначив, що там, де цього бажають дві третини парафіян, богослужіння може відбуватися українською мовою. Це рішення в тому ж році було схвалено Московським Патріархом Тихоном, який визнав, що воно повністю відповідає "духу Православної Церкви".

У 1922 році рішення про дозвіл здійснювати богослужіння українською було підтверджено Київською нарадою православних єпископів України. Помісний Собор УПЦ (МП), що працював 1-3 листопада 1991 року, ще раз підтвердив санкцію на проведення богослужіння українською там, де цього бажають дві третини парафіян.

У 2012 році глава УПЦ митрополит Володимир (Сабодан) у своїй доповіді на конференції "Українська Православна Церква на межі тисячоліть" цілком схвально відгукнувся про практику здійснення богослужіння українською мовою і заявив про необхідність активізувати в УПЦ перекладацьку діяльність.

У лютому 2012 року керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) в одному з інтерв'ю підкреслював, що "якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою - жодних питань не виникне. На території України, є парафії, де служби ведуться угорською, румунською, церковнослов'янською та українською мовами. Питання вибору мови богослужіння - не проблемне для церковної свідомості".

Зазначимо, що в УПЦ є десятки і сотні громад (в основному, на заході України), де богослужіння проводиться українською мовою. У Києві українську мову використовують при богослужінні у Спасо-Преображенському соборі, настоятелем якого є митрополит Олександр (Драбинко).

Про все це митрополит Онуфрій у своїй заяві на єпархіальних зборах не згадав. Замість цього на парафії УПЦ в організованому порядку звозиться друкована продукція для масової роздачі парафіянам і жителям довколишніх місць, в якій доводиться неповноцінність української мови: її "непристойність" і "серйозна богословська помилковість" при використанні в богослужінні. Тези, оприлюднені в анонімних буклетах, цілком співзвучні висловлюваннямимитрополита Онуфрія.

Постає питання - на хуя нам ворожа, сепаратистська, антиукраїнська іноземна церква, особливо під час війни.

Використаніматеріали з джерела
http://ipress.ua/news/mytropolyt_onufriy_vystupyv_kategorychno_proty_ukrainskoi_movy_v_bogosluzhinni_149842.html

Слава нам, пиздець ворогам! ©