Клюб кадетов Катедры

Тут об’єкти мого коротенького навідування в історію тролінгу, “У МОВНЕ, АБО ТРОХИ З ІСТОРІЇ ТРОЛІНГУ”, таку пилюку здійняли через своє, у деяких випадках проплачене снігЕрією, “вІдєніє праблєми“, шо ховайся!

То шоб ті співвітчизники до кого моє галушаче бачення було тоді адресоване та всі інші шановні читачі не загубили за тою тролівською пилюкою суті викладеного матеріалу, ось іще один екскурс в історію із оглядом відомих історичних подій. Ну так, конспективно та як галушка пересічна особисто ті події розуміє. Та ше мову-латину. Вйо до історії!


1. КОЛИСЬ, ТА НЕ В НАС.

У наших Госдепівськіх побратимів історія була та ще.

З-поміж інших перетурбацій, якими неодмінно супроводжується формування нації, чи не найгучнішими подіями протягом періоду в усього вісімдесят з гаком років були дві війни між ОДНОМОВНИМИ (Еadem Lingua) сторонами.

А саме:

- 1775-1783 - війна, розпочата Великобританією у відповідь на ввічливий запит сусідньої країни (Госдепії) щодо виходу із колоніального... союзу?... ну шось на кшалт. Бо на той історичний момент Брити тимчасово свій здоровий глузд втратили та вирішили шо можуть довічно тримати сусідню країну за раба (так то ж братерські колонії!), всіляко принижуючи сусіда (йоу, ти, селюк колоніальний!) та нестямно стримуючи економічний розвиток свого південно-західного сусіда надмірними податками

- 1861-1865 – війна, розпочата південними штатами Госдепії, за шоб ви думали? За відокремлення від щойно сформованої Госдеповщини, та не просто так, а із особливим статусом місцевого самоврядування дозволяючим зберегти РАБСТВО на своій південноштатській території. Себто, кліничний випадок тимчасової втрати здорового глузду сьомА аут оф тридцяти чотирьох штатів, шо складали єдину та неділиму територію Госдепії на той час

Між іншим, се вам нічого не нагадує ?...
Ну добре, не до того зара. Може колись шось натицяю по тій історично-спадкоємницькій темі.

А я до того зара, шо Еadem Lingua була з ОБОХ СТОРІН у тих війнах. З усіма отими кровними-мовними-родинними-дружніми-бізнесовими та іншими нерозривнимо-навіки-разомими зв’язками поміж усіма дійовими особами та виконавцями присутніми у кадрі на той історичний момент.

Дозовольте пропустити всі несуттєві для цього екскурсу деталі та зосередитись на отій двохсторонній Еadem Lingua.

Чому були переможені ті ОДНОМОВНІ шо тимчасово здоровий глузд втрачали?

Бо через втрату здорового глузду вважали, шо ті Еadem Lingua на яких вони війною поперли, не будуть чинити ніякого опору, бо такі дурні та інфантільні, шо не в змозі будуть збагнути як то ОДНОМОВНИМ, з якими вони усім тілом та грошима пoв’язані, можна спротив чинити.

Чому перемогли ті Еadem Lingua на яких було зроблено підступний напад в обох випадках? Ну ті ОДНОМОВНІ шо відстоювали свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (1775-1783 ) та ГІДНІСТЬ (1861-1865)?

Тому шо вони свій здоровий глузд зберігали та мужність мали шоб визнати і, шо навіть більш важливо, пам’ятати до моменту остаточної перемоги наявність незаперечного факту, шо ті нахаби паскудні шо на них напали хоча і Еadem Lingua з якими пов’язані через весь родовід, але на поточний момент є ВОРОГОМ усьому тому за шо вони, пересічні, душу й тіло полОжити згодні були.
Тож генделили того одномовного ворога (бо хоча той гаспид і одномовний, але ж видимий, то ж розібратися можно вельми хутко, ворог чи не ворог) на всіх напрямках, зовнішньому та внутрішньому, до повної та беззаперечної перемоги, не дуже переймаючись тим шо “адінарот”.

2. НАРАЗІ, ТА У НАС.
На зовнішньому напрямку – реальному фронті, у нас, дякатобібоже за волонтерів-блогерів-діаспору-госдеп та уряд-шо-до-того-госдепу-дослухається, усе більш-менш файно та по-господарському. Пліч-о-пліч наші неруськомовні та неукраїнськомовні Українці, руськомовні та українськомовні Неукраїнці та усі інші небайдужі етноси генделять того гібридно-одномовного ворога, та так, шо друзки летять!
І, фор зе рекорд, тільки тоді коли ОБСЄ дозволя (бо ми ж Європейська нація, а не деленери францерові).

Але вже коли дозволя...

На реальному фронті випадків загострення двохсторонньої Еadem Lingua не виявлено. Бо там зір важливіше за Lingua. Ворог – онде, ОБСЄ – гезде, наші – пильнують обох. Єдина Lingua шо на передовій є доцільною для спілкування з подекуди одномовним ворогом то та, шо із машиненгевери виліта.

Так, а на внутрішньому напрямку у нас шо?
Владу-раду свою народну сам народ потроху пильнувати та напучувати на служіння сьому ж народові привчається, дякатобібоже за волонтерів-блогерів-діаспору-госдеп та уряд-шо-до-того-госдепу-дослухається.

А от на інформаційно-віртуальному фронті – залягли тумани сиві... А у сивих туманах ота двохстороння хронічна Еadem Lingua загострюється так, шо Кох із усіма своїми паличками відпочиває. Бо за туманом - нічого не видно. Навіть дуба зеленОго. Не кажучи вже за ворога шоб його розпізнати та швидку лоботомічну допомогу надати. Машиненгеверою .Та й машиненгевера тільки під занепокоєнним спостеріганням ОБСЄ спрацьовує. А де госдепу стільки ОБСЄ спостерігачів набрати шоб до кожного з нас, хто на лоботомії розуміється, приставити?

І коли з ворожого боку того туману починає двохстороння Еadem Lingua вилізати та солодким димом забуття курИтися, ті наші пересічні, шо НЕ ОДНОМОВНІ із ворогом ,того диму або просто не помітять у своїх Інтернетних справах пораючись, або, якшо дуже вже смердіти почне, то хвортку відкриють та приміщення провітрять.

А ті наші пересічні шо ОДНОМОВНІ із ворогом, наковтаються того диму із ворожими бацилами, навіть не думаючи про те чим їх напхали (бо двохстороння Еadem Lingua же ж! ), тай підуть ту заразу по Інтернетним гілкам-сіткам, родичам та сусідкам розносити. А наступного ранку усі оті родичі та сусідки починають гасати як навіжені по центру міста волаючи “пукін ввєді!” та “фсьо наш!”...

То може, тим нашим Еadem Lingua пересічним час уже схаменутись, та спробувати заговорити нашою, єднаючою всіх громадян України мовою? Якшо не задля збагачення свого інтелекту ше однією мовою (“на шАру“, Карл! http://vk.com/lazyukraine ), або на знак виявлення пошани до державної мови країни свого проживання, то хоча б задля інформаційного спротиву ворогові на внутрішнньому напрямку та ментальної стабільності своїх родичів та сусідок.