Активне читання: записувати книги як майндмепи

[grzegorz.livejournal.com]

Ведення читацького щоденника допомагає читачу в багатьох речах. Це й краще зрозуміти і запам'ятати книгу, навчитися грамотно оформляти свої думки, читати усвідомлено, виділяти головне в творі, оцінювати події-персонажі або факти, висловлювати свої емоції і почуття від прочитаного.
Американці настільки впевнені в перевагах, що існують цілі розділи та книги, як то робити. Є готові зошити або шаблони щодонників читача для "кей твелв" -- системи шкільної освіти. ...В тупому совку того не було, максимум деякі вчителі вимагали абстрактних "днєвнік кніг", в який вони потім безжалістно лізли брудними руками "а пачєму Павлік Марозов хуй? Он же за Лєніна. Ну і что, что родітєлєй посаділі, зато ему піанерскій галстук далі".

Я не веду щоденника читача, але для гарних (тобто не для всіх) книжок я малюю майндмепи. Десь так:

https://www.youtube.com/watch?v=k1rwf370z5E


Насправді, з досвідом , під впливом книги та залежно від настрою, майндмепи відрізняються і за підходом і за стилем. Кожен з тих, хто перечитував книгу декілька разів не дасть сбрехати -- кожного разу гарна книга по іншому сприймається, ну а погану й перечитувати не треба.

* * *

Ось тут чувак зробив карти по фільмам "Зоряних воєн".

Поки він думав про те, як намалювати, поки малював, його мозок обробляв всю цю інформацію. І тепер він це пам'ятає назавжди.

* * *

Зараз я перечитую "сам собі МВА", попереднє читання я занотував десь так (на фото дуже подібний на мій малюнок).

Це, вже друге, читання приведе до іншої мепи, яка разом зі старою допоможе мені уяснити деякі речі.

* * *

Чому б вам не спробувати намалювати майндмепу улюбленої книги сьогодні ж ввечері?

Comments

[dimon-trigger.livejournal.com]

цікаво, але малюнки не читабельні від слова зовсім.....

[grzegorz-br.livejournal.com]

Спеціально зробив, щоб приклад не заважав зробити щось своє.

[shlyondra.livejournal.com]

Дуже, дуже гарна думка!
Сама б не дійшла.

[grzegorz.livejournal.com]

Дійшли б, пані! Може іншим шляхом, але спробували б точно заради цікавості.
Я лише пропоную провокую спробувати :)

[shlyondra.livejournal.com]

:)

[ukurainajin.livejournal.com]

«не дасть сбрехати -- кожного разу гарна книга по іншому сприймається»
Ну ми ж розвиваємось. Так, я спостерігав, як сприйняття певних книжок поступово змінювалося у віці, скажімо, від дванадцяти до двадцяти п'яти.
Як на мене, це відбувається, доки не «доростеш» до автора. Потім багато років уже нічого нового, як не перечитуй.
Далі потрібен час, щоби уявлення якісно змінилися, і, скоріш за все, це призведе не до відкриття нових граней, а до критичного погляду на написане. :)

[grzegorz.livejournal.com]

> «не дасть сбрехати -- кожного разу гарна книга по іншому сприймається»
> Як на мене, це відбувається, доки не «доростеш» до автора. Потім багато років уже нічого нового, як не перечитуй.

Або не опустишся...
Шолохова я уперше прочитав і зрозумів десь у 28 років, от реально там де я був, була лише 1 нормальна книга -- "Тіхій Дон", все інше було церковне, та й ще староболгарською або грецькою.

І на два тижні лише ота одна книга, я її навіть прочитав разів 5-10 , наздогнав шкільну програму (якщо її читали в школі). Так от, то звичайна мура. У Чехова набагато кращі речі про Україну і навіть Біопомийку, але без типового для кацапа згвалтувань своїх жінок та алкоголізма.

Дав брату... Брат перечитав і сказав те ж саме, що після 27 книга ніяка і він то зрозумів. А в школі начебто красиво (згвалтування), але не зрозуміло навіщо книга , яка ціль та навіщо було її видавати.
Нехай залишився б щоденник людини...

[ukurainajin.livejournal.com]

Повірю вам на слово, що мура, і не намагатимусь перевірити :-D