Довженко про русифікацію України.

[tipa-bandera.livejournal.com]

Originally posted by tipa_bandera at Довженко про русифікацію України.

Із щоденника Довженка:

"Якось заговорив із друзями про словник український і про історію. "Двадцять п'ять років немає історії і нема словника. Яка ганьба! Яка мерзота! Чия огидна рука тут діяла і во ім'я чого? Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду, без племені." (13 квітня 1942 р.)

"Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимсь забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. /../ А що ж таке історія? Історія є рівнодіюча всіх духовних сил і здібностей народу.

В університеті розмовляли (по-українському) тільки початківці і поети. Решта вся по-руськи (російською), на радість Гітлеру.

А як «професор» С. нажився на «фашистському» письменнику Стефанику!" (14 квітня 1942 р.)

Взагалі-то Довженко дуже поважав Сталіна, вважав його своїм рятівником. Тому по особливому наївно звучить наступний допис, де проглядається віра в "доброго царя" який не в курсі, що "погані бояри" чинять:

Дорого б я дав, коли б довідатись: чи знає Сталін, що на Вкраїні вищі школи давно вже переведено на руську [російську] мову, що таким чином українська середня школа мусить також зникнути як непотрібна, безперспективна і що се взагалі нічого спільного з ленінською національною політикою не має. Що се є обман народу і всього світу. Гвалтування народної душі і насмішка над його історією, життям і попрання елементарних його прав.

Хочу вірити, що не знає. (5 січня 1947р.)

Насправді русифікація і була породженням сталінської політики. І Довженко досить прозорливо зауважує, що зросійщення вищої школи неменучи призведе до русифікації початкової школи.

А от через п'ять років Довженко вже пише про тотальну русифікацію України:

Українські письменники уже увійшли в суперечність з існуючим станом справ у державі. Центральний Комітет партії України й Уряд говорять і видають документи російською мовою. Цією ж мовою викладають у вузах та десятилітках міст. "Таким чином, або треба переходити всьому культурному процесу зверху донизу на українську мову, або бути послідовним і кінчати українську літературу і не ставити письменників у жахливе, незавидне, складне становище, яке не має собі подібного, мабуть, у всьому світі, в жодного народу, що поважає себе, і уряду, що поважає свій народ". (11 жовтня 1952 р.)

Можна сказати, що ЦКУ прислухався до цього запису, і не припинив курс на знищення української мови.

А ось уривок із листа Довженка до Голови Народних Комісарів УРСР Ф.А. Редькові. Цьому листу передувало звільнення Довженка з посади художнього керівника Київської кіностудії, внаслідок чого було припинено зйомки фільмів українською мовою:

"...українська кіностудія працює по-руськи - тобто як українська перестала існувати".

Із кіностудією справа тяглась довго, ось цікавий уривок із доносу на Довженка:

"Довженко говорил, что Москва, а именно главное киноуправление в лице Большакова, сделала Киевскую киностудию местом ссылки для всех "проштрафившихся" режиссеров, как, например, Ромм, Аненский и другие, то есть люди, которые ничего общего не имеют и не хотят иметь с украинской культурой. Довженко сказал, что он будет этих людей выживать из киностудии".

Не дивно, що після звільнення Довженка все перевели на російську мову. Мотивом переходу на російську мову була війна. Ось як це прозвучало з уст т. Большакова:

"Сейчас нам никакие украинские кадры не нужны. Пусть воюют. Сейчас у нас нет Украины, нет ЦК и Совнаркома, и ни кадры, ни картины на украинском языке нам не нужны".

В тему: Русификация Львова и Западной Украины. Даже ЦК КПУ в шоке. 1953 г.
Дичайший уровень шовинизма в СССР. Как коммунисты Эмский указ продвигали.

Comments

Кацапизация

[auburn-daddy.livejournal.com]

Денис Казанский ©: Семейство полевого командира Мотороллы съездило на отдых в солнечную Абхазию (http://deniskazansky.com.ua/pochemu_bortsam_za_russkij_mir_ne_nravitsa_russkij_mir/), после чего его жена Елена Павлова поделилась своими впечатлениями от этой прекрасной страны:

«Рицца-это то единственное место, из-за которого стоит посетить Абхазию. Но если меня спросят где бы я не хотела оказаться вновь, я бы с уверенностью ответила, что именно в Абхазии. Протеворечивые чувства переполняют после этого отпуска. Господь наделил эту землю безумно красивой природой, и такими же невероятно ленивыми людьми. Везде срач и разруха, не смотря на то что с конца войны прошло 23 года. Хотите попасть в Припять?! Велкам ту #Абхазия!Только люди иногда ходят мимо. Хотя не всех обитателей этой страны можно назвать людьми…» — пишет она на своей страничке в ВК.

Вот так штука. Оказывается борцам за русский мир не нравится, когда русский мир побеждает. Оказывается, обитателей очередной недостраны, созданной усилиями русских танкистов, нельзя назвать людьми. Вот это я понимаю антифашизм!

Как же так? Людям, погубившим Донбасс ради недоразумения под названием «ДНР», не нравится точно такая же #ДНР, которую Россия несколько раньше обустроила в Абхазии?

Можно конечно посмеяться над недалекой женой ростовского автомойщика и не обращать внимание на то, что она пишет, но на месте жителей Донбасса я бы не игнорировал этот пост. Потому что по глупости Елена #Павлова довольно откровенно описала то, что будет с вами в ближайшем будущем. Причем, с вами все будет гораздо хуже.

[babo4ka-v-ruke.livejournal.com]

вот. И эти люди говорят мне, что пушкиндов запрещать не надо язык не имеет значения.
смотрите, учитесь, как большевички свои дела обделывали и свою тему гнули.