bitter_onion | Когда русский умнеет, он становится человеком (Reply)

Оригинал взят у

archerss в Когда русский умнеет, он становится человеком

Еще одна душещипательная история про бывшего русского, который стал украинцем. Когда русачки умнеют (у них появляются зачатки интеллекта и намек на процесс мышления-само по себе очень редкое явление. Буквально единичные случаи) Они отказываются от русскости (идеологии, национальности такой нет) и избирают в качестве cредства самоидентификации свою причатсность к N-ой гражданской нации (например по месту жительства-куда удалось свалить.) Да. Никаких москалей/кацапов не существует в природе! Больше слушайте разных полуграмотных ебанашек. А что по поводу конкретно этого Бориса Пелеха-так молодец мужик. Убил в себе свинособаку, как я и учил. На это свершение ему понадобились долгие годы. Но в итоге он стал свидомым бандеровцем, прямо как я.

А ось знаєте що...
Я народився і виріс у рсфср.
І мій особистий процес моєї українізації, був доволі тривалим і місцями важким.
Я ніколи спеціально не намагався зрозуміти цих людей, українців. Мені було байдуже історія України і її народа. Мені було комфортно і затишно жити тут.
Але краса цієї землі і особливо Жінок України мене завжди захоплювали до нестями.
А потім настав 2004 рік.
Пів року передвиборчих "гастролей" з "пчєловодом". Перши тумаки від влади східних областей і перші думки...
А хто я на цій Землі?
Де моє місце на цій території?
Чому з нами відбувається те, що відбувається?
Чому є ті і інші?
Чому задовго до нас люди помирали за Волю і Неньку?
Хто такі бандерівці і чому їх так ненавидять "східняки".
Я ставав українцем!

І вперше за всі роки життя в Україні я ПОЧУВ українську Мову!
Останні роки навчання, вже тут, я не вчив Калинову.
І раптом вона заспівала свою пісню для мене, у моєму серці!
Але ж стереотипи і шаблонне мислення не давали вкоренитися цим слабким паросткам.
Потім була перша любов до української пісні. Фольклорної і сучасної. Ніна Матвієнко, Кузьма, ВУзВ, ВВ, Білик і решта. Я наче народжував дитину.
Моє російське коріння не хотіло відпускати мене!
Мій мовний апарат не справлявся з українською мовою.
Я стидався розмовляти співучою.

І в решті решт, настав 2013-ий, а за ним прийшов буремний й кривавий 14-ий...
І під шум Майдану я Народився!
Шелупонь кацапства і москальства злетіли з мене як листя з осінніх дерев.
Я став Бандерівцем!
І ось тепер озираючись на пройдений шлях, я не бачу, не можу знайти відповіді, ЧОМУ!? ((((
Чому я, Кацап і Москаль, в минулому, вважаю за важливе спілкуватися Українською!?
Чому я рахую за Необхідне, за свій Обов'язок, захищати Неньку, або допомогати Тим хто Захищає Її!?
Чому я люблю Україну так, що не можу не робити того, що роблю!?

Чому мені до ригачки набрид мирний і спокійний київ, коли на Сході України стогне земля від розривів мін і крові що ллється з ран Кращих Синів і Дочок Моєї Землі!?

Українці! Я понаєхавший!
Ви народилися тут! (((
Це ваша Земля! ((
Як можна не любити цю Мову!?
Як можна бути таким байдужими, що непомічати Війни, яка рве Ненчину плоть!?

Щось з вами не так!
Не з усіма!
Але з більшістю біда!
Чесно! ((
Ви втратите Україну!
Якщо не зможете її захистити!

Але надія є!
Мої діти, діти моїх нових братів та сестер, моїх побратимів та посестриночок, вони є Надія і Майбутнє України!
І ті Люди, Які зробили крок вперед!
Не сховалися, не косили!

А решта недонащадків, ви втрачаєте право бути Українцями!
Бо Українцями не народжуються,
Ними Стають!
Стають в боротьбі за цю Землю!
За Її Красу!!
Коли серце каже тобі, це Твоя Земля!
Захищай і Бережи Її!!!

Бус летів на захід.
В салоні грало щось не дуже патриотичне.
Кріс довго дивився у вікно, на красу пропливаючу повз.
Подивився на Сашку, на мене.
І посміхаючись видав!
"Який в нас афігєнний патріотичний екіпаж! Сашка з підмосков'я, ти з Камчатки, а я з Молдови..."
Ми сміялися! )
А потім були зйомки соціальної реклами для ЗСУ!
Сила в Єдності!

Пора вже згадати Це!

З повагою, щиро Ваш... я...)

Борис Пелех