блокада торгівлі на крові

[grzegorz.livejournal.com]

Раптом спало на думку, що події 2016-го, коли спалахнула так звана «блокада торгівлі на крові» можна розглянути і під таким кутом, як «зраду навпаки». Судіть самі!
Вивіз вугілля і товарів з Донбасу міг би згладити ненависть мешканців окупованої території до України, оскільки гроші, які платила наша держава тамтешньому населенню, яке опинилося в окупації, ставили наших ідейних супротивників в логічний тупік, адже де-факто Україна їм дає роботу і годує. Багато задурених почало прозрівати. Водночас проукраїнськи налаштованим громадянам це додало впевненості: нас не кинули. Економічна експансія, як спосіб повернення територій набагато приємніший варіант, на відміну від силового. І вигідніший. Просто – довший. Але ворог це розумів не гірше за нас. Тому його відділи інформаційно-психологічних операцій розгорнули масову істерію в ЗМІ, подавши цю стратегію, як зраду. Хоча про зраду якраз замислилися мешканці окупованої території. Питання на кшталт: «як так вийшло, що Донбас себе не може годувати і доводиться їздити за пенсіями в Україну?» або «чому вугілля і продукція заводів ідуть в Україну?» – дуже не подобалися окупантам. Тому вони вирішили повернути ситуацію з точністю до навпаки, для чого і задіяли своїх агентів впливу, які почали розкручувати тему «зради» вже у нас. Інформаційна війна мистецтво хоч і специфічне, але – давнє. Тому не дивно, що в демократичній країні «зрада» почуває себе куди краще, ніж на територіях, окупованих авторитарними режимами. Це – очевидно і зрозуміло...
Розкручена «зрада» принесла свої плоди дуже швидко. Освіта у нас – кульгає і тепер, а люди, які отримали радянську освіту, звісно, не читали, як в СРСР аналогічна «торгівля з ворогом» йшла, аж гай шумів: як через нейтральні країни, так і тупо в спільних підприємствах, як наприклад, на сахалінських родовищах з видобутку нафти до 1944 року. Я вже мовчу, що економіка в совку була на других ролях, поступаючись ідеології... Отже і не дивно, що дурні піддалися впливу і власними руками знищили авторитет України в Донбасі, демонізували власну владу і нанесли своїй країні велетенські економічні збитки.
Минув час і Україна стала напряму купляти в агресора вугілля за валюту, яке ще нещодавно везла за гривні. Не виключно, те саме донецьке вугілля... А пізніше – і електрику. А тепер і до питання по газу повертаємося. Факт, що ми відмовилися від свого – і був першим кроком до капітуляції. А за нові блокади чомусь ніхто не верещить. Бо команди з Кремля не було!

(c) vivagor https://vivagor.livejournal.com/873776.html

Comments

[lg-hater.livejournal.com]

Окрім газу, все інше суцільна дурня.

По-перше, ненависть до України серед анацефалів досить вдало розпалював хуйлостанський зомбоящик, а надто його пояснення, що обстрілюють мирняк нібито не окупанти з колаборантами, а навпаки, ЗСУ. А логіка для покусаних узкім міром це пустий звук.

По-друге, оця незрозуміла торгівля з захопленими де факто підприємствами створювала враження фінансування бойовиків з Київа. Шахтарня навіть хизувалася тим, що отримує зарплатню від України в той час, як замість видобутку вугілля вони бігають з автоматами, стріляючи по українських вояках, та хапаючи українських патріотів, аби катувати їх у нападвалах. То ж навпаки, саме припинення тієї шизофренії показало нам, що нас не кинули напризволяще, що за окуповані регіони держава воюює, в тому числі й економічно.

По-третє, бидлу сама конструкція "дає роботу, отже годує" виглядає оксюмороном. Воно свято вірить, що все навпаки: вони працюють, рубають угальок, а отже годують Україну. А от коли все це раптом скінчилося, найрозумніші, що вміють хоч якось думати, замислилися: як же так? Чому вони відмовилися, аби ми їх годували? І як же там без нас, годувальників, виживають? Чому гірше стало не їм, а нам? А може нам брехали всі ці роки?

І останнє. Можливо, в економічному плані т.з. блокада була збитковою для України. Але нематеріальна користь від неї вочевидь перекриває ці збитки. Коли за їстівними продуктами, діючими ліками, за пенсіями тощо, доводиться їздити на контрольовану, навіть в найтупіших та найзомбованіших виникає когнітивний дисонанс стосовно прєлєстєй узкава міра. Й навіть вугілля, що їде в Україну через Хуйлостан, тепер є приводом для невдоволення останнім. Бо його продають туди за безцінь, а регулярні затримки з оплатою викликають невиплати зарплат, і все це провина ажніяк не України.

То ж особисто я вдячний команді клятих бариг, що вона, хоч і не одразу, підрахувала всі за та проти, й офіційно заборонила всю цю торгівлю на крові, до того ж відібравши ініціативу в усіляких насінь семенченок й іже з ними.

[insani-hatter.livejournal.com]

Вивіз вугілля і товарів з Донбасу міг би згладити ненависть мешканців окупованої території до України, оскільки гроші, які платила наша держава тамтешньому населенню, яке опинилося в окупації, ставили наших ідейних супротивників в логічний тупік, адже де-факто Україна їм дає роботу і годує. Багато задурених почало прозрівати

Чушь. Примерно такая же как "Давайте пустим воду в Крым, тогда население нас полюбит и захочет вернуться в Украину"