Кращий день народження
Jun. 12th, 2019 01:03 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
yumjaagiin.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
bitter_onionДешеві та не зовсім свіжі труси впали на підлогу. Трохи згодом рядом впала сіра вонюча футболка.
Їх власник уважно подивився на себе в дзеркало в ванній. Все було не дуже. Грязне і довге волосся та ще й не дуже голений. Та й мішки під очима. Пов'язка через шию бруднувата. І шпитальний сморід погано вимитого тіла і ліків.
Він витягнув руку з пов'язки і замотав бинти харчовою плівкою і заліз під душ.
Двічі він змивав з себе не стільки грязюку скільки отой шпитальний сморід. Використав весь синій гель для тіла з приємним холодним запахом. Тотім виліз з кабіни та і став старанно голитись. Витерся, облився дезодорантом і з задоволенням натягнув яскраво жовту футболку і червоний спортивний костюм.
Навіть не хотілось виходити з ванної але в двері вдруге грюкнули "Альо ти там жити збираєшся? В нас діла".
Їсти він відмовився, і не хотілось і часу залишалось небагато. Тому він подякував господині, погладив кота та почав взуватись в нові кросовки, які йому купили годину тому. Господиня на прощання поцілувала його в щоку і подарувала яскраво зелений бандаж для руки. Він чомусь не не втримався і заржав "я тепер як світлофор". І ще від відчув як якесь напруження останніх років кудись пропало.
Він із власником квартири неспішно вийшли на вулицю та сіли в машину.
- Вітьок, вибач що я тебе тролив в школі
- Фігня. То все списала війна
- Але все одно вичач
- Та забули вже
Машина зупинилась біля магазинчика під 17 лікарнею. Там Вітьк купив для приятеля все що треба в шпиталь. Води, фруктів, трохи консерв. І ще маленьку пляшку горілки, яку за рогом розпили на брудершафт.
- З днем народження, Юра
- Дякую, брате. Я як народився вдруге.
- Прорвемось. Буду навіщати. Твої речі постираємо та привеземо.
Потім вони доїхали до військового шпиталя і якось легко розстались. Вітьок рванув додому а Юра пішов у відділення, сподіваючись що не помітять що він пив.
Бог не милував і його зловив лікар майже під палатою.
- Ти пив? А ще й постригся? Бабу знайшов, солдат?
- Ні. Був у друга.
- Зустрів старого друга, гагага?
- Скоріше старого нового друга, - туманно пояснив Юра, - У мене завтра день народження.
- Добре. Вважай що я не помітив тебе піддатим. З днем народження, солдат
В палаті він виклав ніштяки на столик, запросив пригощатись і розвалився на кроваті. "Це буде кращий мій день народження!".
І ще, подумав він, правий був старий доктор. Треба знайти собі дівчину-киянку. Бо лікуватись тут ще з місяць. А виглядатиме він тепер на всі сто.
Їх власник уважно подивився на себе в дзеркало в ванній. Все було не дуже. Грязне і довге волосся та ще й не дуже голений. Та й мішки під очима. Пов'язка через шию бруднувата. І шпитальний сморід погано вимитого тіла і ліків.
Він витягнув руку з пов'язки і замотав бинти харчовою плівкою і заліз під душ.
Двічі він змивав з себе не стільки грязюку скільки отой шпитальний сморід. Використав весь синій гель для тіла з приємним холодним запахом. Тотім виліз з кабіни та і став старанно голитись. Витерся, облився дезодорантом і з задоволенням натягнув яскраво жовту футболку і червоний спортивний костюм.
Навіть не хотілось виходити з ванної але в двері вдруге грюкнули "Альо ти там жити збираєшся? В нас діла".
Їсти він відмовився, і не хотілось і часу залишалось небагато. Тому він подякував господині, погладив кота та почав взуватись в нові кросовки, які йому купили годину тому. Господиня на прощання поцілувала його в щоку і подарувала яскраво зелений бандаж для руки. Він чомусь не не втримався і заржав "я тепер як світлофор". І ще від відчув як якесь напруження останніх років кудись пропало.
Він із власником квартири неспішно вийшли на вулицю та сіли в машину.
- Вітьок, вибач що я тебе тролив в школі
- Фігня. То все списала війна
- Але все одно вичач
- Та забули вже
Машина зупинилась біля магазинчика під 17 лікарнею. Там Вітьк купив для приятеля все що треба в шпиталь. Води, фруктів, трохи консерв. І ще маленьку пляшку горілки, яку за рогом розпили на брудершафт.
- З днем народження, Юра
- Дякую, брате. Я як народився вдруге.
- Прорвемось. Буду навіщати. Твої речі постираємо та привеземо.
Потім вони доїхали до військового шпиталя і якось легко розстались. Вітьок рванув додому а Юра пішов у відділення, сподіваючись що не помітять що він пив.
Бог не милував і його зловив лікар майже під палатою.
- Ти пив? А ще й постригся? Бабу знайшов, солдат?
- Ні. Був у друга.
- Зустрів старого друга, гагага?
- Скоріше старого нового друга, - туманно пояснив Юра, - У мене завтра день народження.
- Добре. Вважай що я не помітив тебе піддатим. З днем народження, солдат
В палаті він виклав ніштяки на столик, запросив пригощатись і розвалився на кроваті. "Це буде кращий мій день народження!".
І ще, подумав він, правий був старий доктор. Треба знайти собі дівчину-киянку. Бо лікуватись тут ще з місяць. А виглядатиме він тепер на всі сто.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2019-06-12 10:08 am (UTC)Може колись стану писати як Лук
no subject
Date: 2019-06-12 10:13 am (UTC)no subject
Date: 2019-06-12 10:29 am (UTC)Але я потім думаю писати проти кацапів, ідіотів, ледацюг. Не в стилі Лука але як Лук. Щоб працювало.
no subject
Date: 2019-06-12 10:22 am (UTC)no subject
Date: 2019-06-12 10:31 am (UTC)То щодо біля лікарні?
no subject
Date: 2019-06-12 12:41 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-12 12:43 pm (UTC)Я написав реальність. Де я зробив помилку?
no subject
Date: 2019-06-12 01:37 pm (UTC)Якщо не поруч, то поряд:
"Трохи згодом поряд впала сіра вонюча футболка"
no subject
Date: 2019-06-12 11:06 am (UTC)грязное-брудне
стирать-прати
кроссовки-кросівки
no subject
Date: 2019-06-12 11:08 am (UTC)no subject
Date: 2019-06-12 11:30 am (UTC)Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).