Мелють повільно...
Jun. 3rd, 2019 11:04 amЙому завжди неймовірно везло. І взяли його по справі останнім і дали по мінімуму. Всього два роки та ще й вдома практично. А навесні того року взагалі пощастило піти в апалчєніє. Командиром зміг стати якби не ті кавказці. Зате живим ноги забрав звідти.
Після дезертирства він майже місяць відсидів в руїнах поки не зійшли синці від зброї на плечах. І СБУшник на кордоні був втомлений, тому після розповіді про те як він сидів у в'язниці а потім втік в з Лідіївки його безперешкодно пропустили на підконтрольну територію. З паспортом теж класно вийшло, термін то майже вийшов. "Так. Бабу намутив та ще й на кордоні з Угорщиною, машина є, паспорт угорський. Заведу ще дитину і заживу тихо і спокійно. Навіть контрабас кину", - раптово Паша захотів затишку, забути всю цю війну і почати все з чистого аркуша. "Нове життя!"
*
Вранці він зняв червоно-біло-зелений прапорець і повісив український - чекала поїздка з вагітною дружиною до Львова а там угорська прапор особливо не люблять. Дорога як повідомляв місцевий форум була нормальною, ВСУ які приїхали вправляти мізки Орбану практично всі зійшли з траси і пробок не було.
Але пробка була. Під Мукачеко. Було видно, як попереду колона плямисто-зелених машин стояла зайнявши всю смугу. Військовий регулювальник в жовтому жилеті з прапорцем примудрявся курити, лаятися в радіо, сьорбати з пляшки Пепсі і бігати з одного узбіччя на іншу.
- камандір, долго ждать? У мєня жена бєрєменная.
- "Військова колона...", - автоматично почав було говорити солдат а потім раптово замовк і його рука рефлекторно пішла вниз...
І тут Паша його впізнав. Не стільки солдата скільки його шрам на щоці. Адже він сам його робив в травні 2014 року...
*
Рзворот.
Газ в підлогу.
Куди завгодно тільки звідси. Назад і в Угорщину.
Газ! Газ! Куди завгодно тільки не в'язниця.
*
У поворот машина майже вписалась. Не вистачило 30 сантиметрів. Довжини штик ножа.

Після дезертирства він майже місяць відсидів в руїнах поки не зійшли синці від зброї на плечах. І СБУшник на кордоні був втомлений, тому після розповіді про те як він сидів у в'язниці а потім втік в з Лідіївки його безперешкодно пропустили на підконтрольну територію. З паспортом теж класно вийшло, термін то майже вийшов. "Так. Бабу намутив та ще й на кордоні з Угорщиною, машина є, паспорт угорський. Заведу ще дитину і заживу тихо і спокійно. Навіть контрабас кину", - раптово Паша захотів затишку, забути всю цю війну і почати все з чистого аркуша. "Нове життя!"
*
Вранці він зняв червоно-біло-зелений прапорець і повісив український - чекала поїздка з вагітною дружиною до Львова а там угорська прапор особливо не люблять. Дорога як повідомляв місцевий форум була нормальною, ВСУ які приїхали вправляти мізки Орбану практично всі зійшли з траси і пробок не було.
Але пробка була. Під Мукачеко. Було видно, як попереду колона плямисто-зелених машин стояла зайнявши всю смугу. Військовий регулювальник в жовтому жилеті з прапорцем примудрявся курити, лаятися в радіо, сьорбати з пляшки Пепсі і бігати з одного узбіччя на іншу.
- камандір, долго ждать? У мєня жена бєрєменная.
- "Військова колона...", - автоматично почав було говорити солдат а потім раптово замовк і його рука рефлекторно пішла вниз...
І тут Паша його впізнав. Не стільки солдата скільки його шрам на щоці. Адже він сам його робив в травні 2014 року...
*
Рзворот.
Газ в підлогу.
Куди завгодно тільки звідси. Назад і в Угорщину.
Газ! Газ! Куди завгодно тільки не в'язниця.
*
У поворот машина майже вписалась. Не вистачило 30 сантиметрів. Довжини штик ножа.

no subject
Date: 2019-06-03 08:13 am (UTC)no subject
Date: 2019-06-03 06:34 pm (UTC)Мабуть треба «Адже він сам поранив/скоїв/наніс поранення», ну тому що шрам не роблять. Шрам - це наслідок загоєння рани.
no subject
Date: 2019-06-03 09:34 am (UTC)Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).