Дети русской демократии
May. 28th, 2015 02:42 pmОсь потрапив до рук цікавий документ, який так і проситься на препараторський столик ватознавця і ілюструє, ілюструє, ілюструє, ілюструє... Мова йтиме про рупора російської ліберальної думки, совість і талант заліської опозиції, їхнє Всьо - Дмитра Львовича Бикова, а якщо конкретніше про ось цю його статтю: http://facebook.com/BykovDmitriyLvovich/posts/906188519425308 . Матеріал не дуже свіжий, але ж і Биков не метелик- одноденка, пише для вічності, на сто років вперед і на стільки ж назад, тобто актуальність його творчості з часом не зменшується. Раджу почитати повністю, все таки дядько талановитий, але якщо комусь бракує часу і нервів на цілковите занурення в каламуть загадкової російської душі, можу коротко переказати суть справи.
Дмитро Львович розмірковує про вчинок матері сімох дітей, росіянки Світлани Давидової, яка повідомила в посольство України про ймовірну передислокацію однієї з російських військових частин на Донбас, ставить себе на її місце, запитує у свого сумління: а вот смог бы я, интересно, поступить так же і робить висновок, що нет, не смог бы, потому что не может предать Родину, все эти былинки и березки, и пусть лучше он будет считаться рабом, чем предателем.
Виходячи з вищевикладеного можна зробити кілька невтішних висновків.
1. 86% - то занадто великий і нічим не виправданий комплімент для російського народу. Думаю, 99,9% значно більше відповідає реальному стану речей.
2. Не знаю, кого там Путінвсєхпєрєіґрал, але росіян він переграв точно, в повному обсязі, без виключень. Переграв класично, невигадливо, "на лоха". Робиться це так - спочатку заводиш свою Родину в опасность, потім кричиш: "Родина в опасности!" і кацапня замість того, щоб на підсрачниках гнати тебе за таку підставу з Кремля до самого полярного кола, з налитими кров'ю очима кидається захищати милi своєму серцю "былинки и березки". І це ж ще треба пам'ятати, що Биков - поет, а пересічний росіянин не піднімається до різних там алегорій і не соромиться прямо сказати, що Родина, со всеми этими березками и другими растениями це і є Путін. Не вірите? Спробуйте в присутності росіянина назвати Путіна хуйлом. Він сприйме це як особисту образу і зажадає вибачень. Всё, победа!
Дмитро Львович розмірковує про вчинок матері сімох дітей, росіянки Світлани Давидової, яка повідомила в посольство України про ймовірну передислокацію однієї з російських військових частин на Донбас, ставить себе на її місце, запитує у свого сумління: а вот смог бы я, интересно, поступить так же і робить висновок, що нет, не смог бы, потому что не может предать Родину, все эти былинки и березки, и пусть лучше он будет считаться рабом, чем предателем.
Виходячи з вищевикладеного можна зробити кілька невтішних висновків.
1. 86% - то занадто великий і нічим не виправданий комплімент для російського народу. Думаю, 99,9% значно більше відповідає реальному стану речей.
2. Не знаю, кого там Путінвсєхпєрєіґрал, але росіян він переграв точно, в повному обсязі, без виключень. Переграв класично, невигадливо, "на лоха". Робиться це так - спочатку заводиш свою Родину в опасность, потім кричиш: "Родина в опасности!" і кацапня замість того, щоб на підсрачниках гнати тебе за таку підставу з Кремля до самого полярного кола, з налитими кров'ю очима кидається захищати милi своєму серцю "былинки и березки". І це ж ще треба пам'ятати, що Биков - поет, а пересічний росіянин не піднімається до різних там алегорій і не соромиться прямо сказати, що Родина, со всеми этими березками и другими растениями це і є Путін. Не вірите? Спробуйте в присутності росіянина назвати Путіна хуйлом. Він сприйме це як особисту образу і зажадає вибачень. Всё, победа!
Posted via m.livejournal.com.
no subject
Date: 2015-05-28 02:30 pm (UTC)Со вторым... Формулировка "переиграл" не верная, имхо.
Чтобы "переиграть" - нужно играть с соперником.
Россияне изначально не соперники власти.
Они - ее подстилка. И Быков прямо об этом пишет, кстати.
no subject
Date: 2015-05-28 04:18 pm (UTC)no subject
Date: 2015-05-28 08:34 pm (UTC)Але ж, як на мене, це цілком очевидно. Ось цитата Бикова:
"Она [тобто Родина] будет вести себя как хочет, хоть ноги об нас вытирать, а мы не смеем. Потому что она — все, а мы — ничто.
И вот когда я все это пишу, пусть с чувством внутреннего протеста, — я все отчетливей понимаю: возразить на это мне нечего".
Биков пише: "Росія". "Родина - Россия", и далі: "Россия это начала ("з Україною"), а не Америка". Але ж почала "це" не якась абстрактна Росія, а російська влада.
Ось вам і "Власть будет вытирать ноги, и имеет право - она власть". Власно, у Бикова те ж саме ототожнювання влади і "родіни"
Чи не так?
Я маю велику підозру, що це ототожнення у росіян сталося не за останній рік-півтори.
--- Я ж думаю, що їх просто "розвели" --
Тут багато факторів.
Починаючи з православ'я і закінчуючи стокгольмським синдромом. Та й між ними вистачає.
Це дуже цікава тема. В мене є купа думок, але не має часу все це якось структурувати.
Може, хоч на канікулах щось вийде ))