Харашо сідім ілі в ожіданіі хуйла
Sep. 2nd, 2018 04:59 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
auburn-daddy.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
bitter_onionДесь у пеклі
— Сталін — харашо сідім.
— Гітлер — та да. Але нудновато.
— Моторило — пашлі машини вилізивать!
— Членін — каму кіпяточку?
— Кабзон — хуй мамі. Нє палучілась аткупіться.
— Гітлер — йося, я тоже пробував, проте ахуліард грошей так і не назбирав.
— Сатана — не пиздіть, бо знов вас оживлю і вб’ю.
— Псковські дєсантіикі — а нас за шо?
— Захараст — вєчєр в хату!
— Кабзон — дарова! Давно нє відєлісь!
— Захараст — піздєц. Я точно в аду.
— Сатана — чуєш, саша, а як же Лондоннаш?
— Захараст — хуйнаш. Нємного нє дашлі.
— Гітлер — ага. Пєскі лишилось пройти та Авдіївку, за ними одразу Лондон.
— Сатана — Адік, ето пять.
— Захарченко — блядь. Сурков не казав шо нєзабиваємий отпуск — це тут. Абіднааааа...
— Гітлер — та не кажи, саньок. Я думав шо в Берлін попаду після смерті, а тут така халепа шпздц.
— Захарченко — а што тут дєлают гіроі нєдаросії?
— Сатана — чай, кофе, капучіно, коньяк чи може смузі?
— Захарченко — што?
— Сатана — хуй в чоло. Кажу смолу будеш пити?
— Захарченко — за какіє заслугі?.
— Сатана — дєдушка Сталін, хочеш постріляти?
— Сталін — всєгда гатов!
— Сатана — от того дебіла з желєзяками на грудях бачиш?
— Сталін — да!
— Сатана — хулі ти дакаєш? Їбаш давай.
Лунають постріли
— Кабзон — шо ето било?
— Сатана — дєдушка сталін, їбани в тьозку.
— Кабзон — а?
— Сатана — расія із гавна. Агонь, йося! Так шоб тіки перука лишилась.
Лунають постріли
— Сатана — кабзон, ану заспівай шось.
— Кабзон — зачєм?
— Сатана — шоб тебе було за шо розстріляти ше раз, порадуй дєдушку.
— Захарченко — шоза пріколи?
— Сатана — чуєш ти, ану брехальник завали. Ато всі свої ардіна і мєдалі будеш жерти.
— Кабзон — так пєть ілі нє пєть?
— Сатана — Адік, хочеш упиздити кацапа чимось тяжким?
— Гітлер — так він ж єврей.
— Сатана — він такий єврей, як ти німець з Австрії.
— Гітлер — хазяїн, не паліть кантору. Вже біжу пиздити.
Гітлер пиздить кабзона як старе відро
— Сатана — Адік! Стоп.
— Гітлер — а? Шо? Я тільки розім’явся...
— Сатана — ти нахуя перуку кабзону порвав і пірамідку запхав в дупу?
— Гітлер — так він ж гандон, а без перуки це видно краще.
— Сатана — згоден, Адік. Молодець.
— Захарченко — блядь. Как я сюда попал?
— Сатана — ти хочеш про це поговорити?
— Захарченко — ну да. Інтєрєсно же.
— Сатана — слухай тоді. Спочатку ти зайшов в кабак.
— Захарченко — да, я помню ето.
— Сатана — ну а потім ти полетів.
— Захарченко — куда?
— Сатана — спочату в Лондон, а потім в Рейк’явік, бля. Прям з космодрому Макіївки.
— Захарченко — шо?
— Сатана — не кукурікай, бля. Не перебивай.
— Захарченко — ето ти мєня пєтухом назвал?
— Сатана — ну да. І шо ти мені зробиш?
— Захарченко — ніхуя. Я вєдь в пєклє.
— Сатана — Адік, ти виграв, ця мавпа трохи таки має IQ.
— Захарченко — в смислє?
— Сатана — Адік, стапЕ. Ше нічого не ясно.
— Захарченко — так как я сюда попал?
— Сатана — тобі просто наснився Житомир.
— Захараст — ааа?
— Сатана — Адік, воно йобнуте. Я виграв.
— Адік — згоден з поразкою.
— Захарченко — какой Житомір?
— Сатана — той шо в Черкасах.
— Захарченко — ааа?
— Гітлер — можно я його уєбу?
— Сатана — спакуха, Адік. Рано.
— Захараст — Житомір в Чєркассах? Ви бальниє?
— Сатана — як тобі сказати, саньок… От ти обіцяв приходити до Хунти мертвими, пам’ятаєш?
— Захараст — ну да.
— Сатана — ну і пиздуй давай.
— Захараст — а двєрі гдє?
— Сатана — в Лондоні, блядь.
— Захараст — а прі чьом тут Житомір?
Гітлер мовчки підбігає до захараста і несамовито пиздить його.
— Сатана — Адік, фу!
— Гітлер — чекай-чекай, я йому показую берлінське кунг-фу!
— Сатана — Адік, фу я сказав! Досить знущатися над вєлікім палкаводцем, треба ж людям лишити шось для натхнення.
— Гітлер — нє, ну це дійсно пекло якесь.
— Сатана — ага.
— Захараст — я шось ніхєра нє понял: мєня нєдавно взорвалі, а в аду атпізділі і расстрєлялі за 15 мінут нєполних. В чьом прікол?
— Сатана — прикол в тому, шо це пекло. Гииииии.
— Захараст — очєнь смєшно, блядь.
— Сатана — смішно було, коли ти в ліфті застряв.
— Захараст — то єсть?
— Сатана — ну, тоді коли світло пропало в ліфті в одному з гуртожитків в Донецьку, ти почав верещати, обісрався і здох з переляку.
— Захараст — а пачєму я тогда послє того продолжил жить?
— Сатана — патаму шо в нас є вже той, хто сере цеглинами від слова ліфт. Правда, нокіа?
— Моторило — я матарола!
— Сатана — ти мені ше попизди, самсунг, бля. Топай штани міняй, бо від тебе смердить гімном.
— Моторило — а гдє штани взять?
— Сатана — 10 хвилин їзди на 11 маршрутці звідси. Вийдеш на зупинці «чєхли» і там побачиш.
— Моторило — а развє в пєклє єсть магазіни?
— Сатана — звісно є! Навіть кредитки приймають.
— Моторило — сєрйозна??
— Сатана — ага. І безліміт з пєнікса на київстар є, всього 9,99 грн на місяць.
— Моторило — бугага. Очєнь смєшно.
— Сатана — не пизди, фуфлофон. Це тобі не пєтросяна жарти. Топай смолою підмийся і не буде смердіти.
— Моторило — смолой? Ето ж больно.
— Сатана — больно було не заржати в голос, коли захараста збирали шо паззл.
— Захараст — с етого мєста можно подробнєє?
— Сатана — нема питань. Слухай як всьо було.
— Захараст — нє вапрос.
— Сатана — ти сидів бухий в хлам і мріяв про те, як захопити Єгипет. Світила лампочка з люстри, на дворі був останній день літа. Ти слухав кабзона і ридав, бо так і не зміг більше попасти до нього на концерт. Аж тут сталося лихо…
— Захараст — ну! Шо случілось?
— Сатана — прям з люстри на тебе накинувся бойовий бобер з Чернівців, пошматував тебе на клапті і всіх хто з тобою був, потім він кинув 2 десятка гранат в кімнату і полетів собі в Тернопіль. Музика кабзона заглохла, пташки полетіли подалі, бо йобнуло так, шо аж на мкрн-і Широкому почули.
— Захараст — ги. Смєшно. А по суті?
— Сатана — а якшо по суті, то тебе збирали по всій кімнаті. Як фішки в супермаркеті.
— Захараст — і как мєня собралі?
— Сатана — та все було просто — запах курячого гівна важко переплутати з чимось іншим, так і вирішили задачу.
— Захараст — ето називаєтся памьот!
— Сатана — вибач, я курами не торгував. Тут тобі видніше, питань нема.
— Захараст — піздєц. І шо тєпєрь будєт с маєй наваросієй?
— Сатана — зараз покажу.
— Сатана — оу! Стара ти мантелепа, ану пиздуй сюди.
— Наваросія — а? Шо?
— Захараст — ето шоза чудовіщє?
— Сатана — наваросія. Кровава тварюка шопіздєц.
— Захараст — і шо тєпєрь?
— Сатана — оу, ти, пиздоглуздувате створіння! Єхай нахуй звідси.
— Сатана — альооо! Телефон, гіві, кабзон! Ви якого біса за тою шкапою пішли?
— Кабзон — ну ти ж сказал пиздоглуздувате стваріння.
— Сатана — ну ви і сука, парік бурятовіч, а казали шо Української не розумієте.
— Кабзон — нємножко развє.
— Сатана — Адік, к ногє!
— Гітлер — я тут, хазяїн.
— Сатана — ану скажи кабзону хай заспіває мені рєп про пацанов і мусоров.
— Кабзон — я нє умєю.
— Сатана — Адік, якшо кабзон заспіває репАк, 500 років будеш його розстрілювати кожен ранок.
— Гітлер — спакуха. Він в мене через 15 хвилин «Пісню про рушник» заспіває. Без акцента.
— Сатана — я в тебе вірю, Адік.
— Захараст — так а шо дальше било?
— Сатана — шо було? Тебе зібрали на совок.
— Захараст — ііііі?
— Сатана — і всьо. На совку місця вистачило і на тебе, і на твої собачі мєдаля.
— Захараст — а ришпубліка как бєз мєня? За мєня хоть атамстят?
— Сатана — тобі чесно сказати?
— Захараст — ну да.
— Сатана — ти телефона і гіві бачив?
— Захараст — да.
— Сатана — ти помстився за них?
— Захараст — нєт.
— Сатана — роби висновки.
— Захараст — какіє?
— Сатана — от сука недоумок.
— Сатана- ти обіцяв помститися за телефон?
— Захараст -да.
— Сатана — а за гіві?
— Захараст — да.
— Сатана — а гіві обіцяв помститися за телефон?
— Захараст — да.
— Сатана — і всі ви де знаходитесь?
— Захараст — в аду.
— Сатана — ну і всьо. Сука, не пекло, а клуб месників, бля.
— Захараст — так за мєня атамстят?
— Сатана — за тебе вип’ють. Багато.
— Захараст — в Донєцке?
— Сатана — не тільки. У Львові також.
— Захараст — а прі чьом тут Львов?
— Сатана — а при тому шо торговець курами полководець великий. Коротше, слухайте мене сюди, клуб йобнутих неджентльменів, давайте покличемо вову до нашої компанії. Шоб сумно не було.
Лунає м-е-е-е-кання з закликом «вова, іді к нам». Сатана посміхається.
Кінець.
© Фашик Донецкий
***
Для повного набору встрєчающих хуйла залишилося лише одну звєрушку в пеклі дочекатися. Гундяєм кличуть.
— Сталін — харашо сідім.
— Гітлер — та да. Але нудновато.
— Моторило — пашлі машини вилізивать!
— Членін — каму кіпяточку?
— Кабзон — хуй мамі. Нє палучілась аткупіться.
— Гітлер — йося, я тоже пробував, проте ахуліард грошей так і не назбирав.
— Сатана — не пиздіть, бо знов вас оживлю і вб’ю.
— Псковські дєсантіикі — а нас за шо?
— Захараст — вєчєр в хату!
— Кабзон — дарова! Давно нє відєлісь!
— Захараст — піздєц. Я точно в аду.
— Сатана — чуєш, саша, а як же Лондоннаш?
— Захараст — хуйнаш. Нємного нє дашлі.
— Гітлер — ага. Пєскі лишилось пройти та Авдіївку, за ними одразу Лондон.
— Сатана — Адік, ето пять.
— Захарченко — блядь. Сурков не казав шо нєзабиваємий отпуск — це тут. Абіднааааа...
— Гітлер — та не кажи, саньок. Я думав шо в Берлін попаду після смерті, а тут така халепа шпздц.
— Захарченко — а што тут дєлают гіроі нєдаросії?
— Сатана — чай, кофе, капучіно, коньяк чи може смузі?
— Захарченко — што?
— Сатана — хуй в чоло. Кажу смолу будеш пити?
— Захарченко — за какіє заслугі?.
— Сатана — дєдушка Сталін, хочеш постріляти?
— Сталін — всєгда гатов!
— Сатана — от того дебіла з желєзяками на грудях бачиш?
— Сталін — да!
— Сатана — хулі ти дакаєш? Їбаш давай.
Лунають постріли
— Кабзон — шо ето било?
— Сатана — дєдушка сталін, їбани в тьозку.
— Кабзон — а?
— Сатана — расія із гавна. Агонь, йося! Так шоб тіки перука лишилась.
Лунають постріли
— Сатана — кабзон, ану заспівай шось.
— Кабзон — зачєм?
— Сатана — шоб тебе було за шо розстріляти ше раз, порадуй дєдушку.
— Захарченко — шоза пріколи?
— Сатана — чуєш ти, ану брехальник завали. Ато всі свої ардіна і мєдалі будеш жерти.
— Кабзон — так пєть ілі нє пєть?
— Сатана — Адік, хочеш упиздити кацапа чимось тяжким?
— Гітлер — так він ж єврей.
— Сатана — він такий єврей, як ти німець з Австрії.
— Гітлер — хазяїн, не паліть кантору. Вже біжу пиздити.
Гітлер пиздить кабзона як старе відро
— Сатана — Адік! Стоп.
— Гітлер — а? Шо? Я тільки розім’явся...
— Сатана — ти нахуя перуку кабзону порвав і пірамідку запхав в дупу?
— Гітлер — так він ж гандон, а без перуки це видно краще.
— Сатана — згоден, Адік. Молодець.
— Захарченко — блядь. Как я сюда попал?
— Сатана — ти хочеш про це поговорити?
— Захарченко — ну да. Інтєрєсно же.
— Сатана — слухай тоді. Спочатку ти зайшов в кабак.
— Захарченко — да, я помню ето.
— Сатана — ну а потім ти полетів.
— Захарченко — куда?
— Сатана — спочату в Лондон, а потім в Рейк’явік, бля. Прям з космодрому Макіївки.
— Захарченко — шо?
— Сатана — не кукурікай, бля. Не перебивай.
— Захарченко — ето ти мєня пєтухом назвал?
— Сатана — ну да. І шо ти мені зробиш?
— Захарченко — ніхуя. Я вєдь в пєклє.
— Сатана — Адік, ти виграв, ця мавпа трохи таки має IQ.
— Захарченко — в смислє?
— Сатана — Адік, стапЕ. Ше нічого не ясно.
— Захарченко — так как я сюда попал?
— Сатана — тобі просто наснився Житомир.
— Захараст — ааа?
— Сатана — Адік, воно йобнуте. Я виграв.
— Адік — згоден з поразкою.
— Захарченко — какой Житомір?
— Сатана — той шо в Черкасах.
— Захарченко — ааа?
— Гітлер — можно я його уєбу?
— Сатана — спакуха, Адік. Рано.
— Захараст — Житомір в Чєркассах? Ви бальниє?
— Сатана — як тобі сказати, саньок… От ти обіцяв приходити до Хунти мертвими, пам’ятаєш?
— Захараст — ну да.
— Сатана — ну і пиздуй давай.
— Захараст — а двєрі гдє?
— Сатана — в Лондоні, блядь.
— Захараст — а прі чьом тут Житомір?
Гітлер мовчки підбігає до захараста і несамовито пиздить його.
— Сатана — Адік, фу!
— Гітлер — чекай-чекай, я йому показую берлінське кунг-фу!
— Сатана — Адік, фу я сказав! Досить знущатися над вєлікім палкаводцем, треба ж людям лишити шось для натхнення.
— Гітлер — нє, ну це дійсно пекло якесь.
— Сатана — ага.
— Захараст — я шось ніхєра нє понял: мєня нєдавно взорвалі, а в аду атпізділі і расстрєлялі за 15 мінут нєполних. В чьом прікол?
— Сатана — прикол в тому, шо це пекло. Гииииии.
— Захараст — очєнь смєшно, блядь.
— Сатана — смішно було, коли ти в ліфті застряв.
— Захараст — то єсть?
— Сатана — ну, тоді коли світло пропало в ліфті в одному з гуртожитків в Донецьку, ти почав верещати, обісрався і здох з переляку.
— Захараст — а пачєму я тогда послє того продолжил жить?
— Сатана — патаму шо в нас є вже той, хто сере цеглинами від слова ліфт. Правда, нокіа?
— Моторило — я матарола!
— Сатана — ти мені ше попизди, самсунг, бля. Топай штани міняй, бо від тебе смердить гімном.
— Моторило — а гдє штани взять?
— Сатана — 10 хвилин їзди на 11 маршрутці звідси. Вийдеш на зупинці «чєхли» і там побачиш.
— Моторило — а развє в пєклє єсть магазіни?
— Сатана — звісно є! Навіть кредитки приймають.
— Моторило — сєрйозна??
— Сатана — ага. І безліміт з пєнікса на київстар є, всього 9,99 грн на місяць.
— Моторило — бугага. Очєнь смєшно.
— Сатана — не пизди, фуфлофон. Це тобі не пєтросяна жарти. Топай смолою підмийся і не буде смердіти.
— Моторило — смолой? Ето ж больно.
— Сатана — больно було не заржати в голос, коли захараста збирали шо паззл.
— Захараст — с етого мєста можно подробнєє?
— Сатана — нема питань. Слухай як всьо було.
— Захараст — нє вапрос.
— Сатана — ти сидів бухий в хлам і мріяв про те, як захопити Єгипет. Світила лампочка з люстри, на дворі був останній день літа. Ти слухав кабзона і ридав, бо так і не зміг більше попасти до нього на концерт. Аж тут сталося лихо…
— Захараст — ну! Шо случілось?
— Сатана — прям з люстри на тебе накинувся бойовий бобер з Чернівців, пошматував тебе на клапті і всіх хто з тобою був, потім він кинув 2 десятка гранат в кімнату і полетів собі в Тернопіль. Музика кабзона заглохла, пташки полетіли подалі, бо йобнуло так, шо аж на мкрн-і Широкому почули.
— Захараст — ги. Смєшно. А по суті?
— Сатана — а якшо по суті, то тебе збирали по всій кімнаті. Як фішки в супермаркеті.
— Захараст — і как мєня собралі?
— Сатана — та все було просто — запах курячого гівна важко переплутати з чимось іншим, так і вирішили задачу.
— Захараст — ето називаєтся памьот!
— Сатана — вибач, я курами не торгував. Тут тобі видніше, питань нема.
— Захараст — піздєц. І шо тєпєрь будєт с маєй наваросієй?
— Сатана — зараз покажу.
— Сатана — оу! Стара ти мантелепа, ану пиздуй сюди.
— Наваросія — а? Шо?
— Захараст — ето шоза чудовіщє?
— Сатана — наваросія. Кровава тварюка шопіздєц.
— Захараст — і шо тєпєрь?
— Сатана — оу, ти, пиздоглуздувате створіння! Єхай нахуй звідси.
— Сатана — альооо! Телефон, гіві, кабзон! Ви якого біса за тою шкапою пішли?
— Кабзон — ну ти ж сказал пиздоглуздувате стваріння.
— Сатана — ну ви і сука, парік бурятовіч, а казали шо Української не розумієте.
— Кабзон — нємножко развє.
— Сатана — Адік, к ногє!
— Гітлер — я тут, хазяїн.
— Сатана — ану скажи кабзону хай заспіває мені рєп про пацанов і мусоров.
— Кабзон — я нє умєю.
— Сатана — Адік, якшо кабзон заспіває репАк, 500 років будеш його розстрілювати кожен ранок.
— Гітлер — спакуха. Він в мене через 15 хвилин «Пісню про рушник» заспіває. Без акцента.
— Сатана — я в тебе вірю, Адік.
— Захараст — так а шо дальше било?
— Сатана — шо було? Тебе зібрали на совок.
— Захараст — ііііі?
— Сатана — і всьо. На совку місця вистачило і на тебе, і на твої собачі мєдаля.
— Захараст — а ришпубліка как бєз мєня? За мєня хоть атамстят?
— Сатана — тобі чесно сказати?
— Захараст — ну да.
— Сатана — ти телефона і гіві бачив?
— Захараст — да.
— Сатана — ти помстився за них?
— Захараст — нєт.
— Сатана — роби висновки.
— Захараст — какіє?
— Сатана — от сука недоумок.
— Сатана- ти обіцяв помститися за телефон?
— Захараст -да.
— Сатана — а за гіві?
— Захараст — да.
— Сатана — а гіві обіцяв помститися за телефон?
— Захараст — да.
— Сатана — і всі ви де знаходитесь?
— Захараст — в аду.
— Сатана — ну і всьо. Сука, не пекло, а клуб месників, бля.
— Захараст — так за мєня атамстят?
— Сатана — за тебе вип’ють. Багато.
— Захараст — в Донєцке?
— Сатана — не тільки. У Львові також.
— Захараст — а прі чьом тут Львов?
— Сатана — а при тому шо торговець курами полководець великий. Коротше, слухайте мене сюди, клуб йобнутих неджентльменів, давайте покличемо вову до нашої компанії. Шоб сумно не було.
Лунає м-е-е-е-кання з закликом «вова, іді к нам». Сатана посміхається.
Кінець.
© Фашик Донецкий
***
Для повного набору встрєчающих хуйла залишилося лише одну звєрушку в пеклі дочекатися. Гундяєм кличуть.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2018-09-02 03:11 am (UTC)Лаврова-лошадь ждут. Будут сеном кормить насильно и тоже тризубцем колоть. Машку Захарову просто ебсти рогатые будут, а в перерывах заставлять хлорку нюхать вместо кокаина. Кацапни достаточно еще поступит на излечение и исправление.
no subject
Date: 2018-09-02 03:26 am (UTC)Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).
no subject
Date: 2018-09-02 04:14 am (UTC)no subject
Date: 2018-09-02 06:16 am (UTC)no subject
Date: 2018-09-02 06:34 am (UTC)no subject
Date: 2018-09-02 06:24 am (UTC)no subject
Date: 2018-09-02 08:56 am (UTC)no subject
Date: 2018-09-02 09:28 am (UTC)