Казка про двоголового півника

[taraskazkar.livejournal.com]

Оригинал взят у taraskazkar в Казка про двоголового півника

На фермі доброго хазяїна, що стояла останьою, найближче до дикого лісу, жив славний Півник.
Як і всі добрі півники, він дуже любив своїх ципочок і ципляток. Віддавав їм найкращі зернятка і найсмачніших черв'ячків, і взагалі пестував й оберігав. І ципочки його теж любили та поважали. Були вони різні: білі, рябенькі, сіренькі, але була єдина, яка вирізнялася з усіх - чорна-чорна, не така як інші, горда, пихата, тому Півник драв її з особливою наснагою та насолодою, але вона й це сприймала як знак своєї зверхності й особливості, та зуміла всім іншим [слід відзначити що курочки ніколи не відрізнялися великим розумом] втлумачити що вона улюблена ципочка Півника.

Однієї, темної-темної ночі, та чорна курочка знесла яєчко. І не просте, а ... [ви мабуть подумали що золоте? ... ні] чорне. І так вона зраділа! А потім злякалась, що в неї його відберуть, тому всілась на нього і не сходила ні на мить, на відміну від інших квочечок, котрі щодня ненадовго полишали свої сідальця. І от, на день раніше інших шкаралупа тріснула і з нього на світ з'явилось не жовтеньке, як завжди бувало, а чорне-чорне курча. Та ще й двоголове ! Оце так дивина!!! Всі ахнули, а чорна курочка так зраділа та давай перед усіма вихвалятись: бачте яке чорне - особливе ! а двоголове ?! - вдвічі особливіше !! У всіх одна голова: і у курей, і в Півника, і у коня, і у бика, в корів, у пса, навіть у хазяїна і хазяйки по одній, а у мого синочка (бо то був маленький півник) дві! - він найособливіший ! Мабуть не просто головним у курнику буде, а головним у всім селі, а може й на всій землі !!! І кожного дня вона то всім по сто разів повторювала, що вже всіх аж втомила.

І поки курчатка підростали разом, купкою, вона свого синочка водила окремо, сама за ним день і ніч доглядала, поїла, годувала, та все йому про його особливість тлумачила. А коли вже малі півники підросли та почали битися між собою, та один одного за чубчики тягати, то й взагалі від них осторонь тримала все йому повторюючи: дурні вони, то й б'ються, а ти розумничок, бережи голівоньки.

[Тут слід зробити неліричний відступ, щоб дещо вам, містянам, пояснити: коли півники чубаються, то їх гребінці червоніють, міцніють і ростуть, а якщо півник виявиться з сцикливих, то він перестає задиратися і його гребінець більш не росте. У кого ж найбільший гребінь виростає, той і вважається найсміливішим, бо не дивлячись на всі поразки ніколи не здавався. Від такого всі ципочки і хочуть курчаток.]

І от всі курочки почали вихвалятися які гарні гребінці ростуть у їх маленьких півничків. А чорній то і похвалитись нічим. Тому, дочекавшись нагоди, коли хазяйка вивісила випрану білизну сохнуть і ніхто не бачив, поцупила вона червону, шовкову хустинку. Вночі роздерла її навпіл, та пов'язала половинки на кожну голову своєму двоголовому синочку. А щоб тримались міцно вона їх какашечкою свіженькою приклеїла. І вже зранку давай вихвалятись які у того гребінці: найбільші, найчервоніші, найгарніші, ну точно буде головним він ! Всі курочки дивуються, заздрять, а Півник тихенько тільки усміхається.

Ну й доусміхався. Втратив пильність бідолаха. Прогавив коли сусідській чорний кіт переліз через паркан. Добре хоч помітив коли той злочинець у курник пірнув. Зчепились вони не на жарт! Він тому злодію око виклював та в ніс і в дупу добре дзьобнув, проте сам отримав страшені рани, несумісні з його найвідповідальнішою посадою.

[І знову буде відступ, бо важко розповідати складні речі тим, хто й простих не знає.
Якщо півник добрий, гарний, то коли приходить час, ґаздиня зове його до супа і всі смакують та нахвалюють того півника;
а якщо ж півник не просто гарний, а заслужений, молодець, того хазяйка кличе в холодець і пригощає ним дорогих і любих гостей;
якщо ж півника визнають видатним, відмінним, надзвичайним - того беруть в пюрешку для малих діток, щоб його сміливість, здоров'я та розум перейшло до них.
А якщо півник був таким собі, ніяким, то забирають на котлетки.]

І от, змушена була господиня завчасно покликати Півника у суп. Він подосвіданькався з усіма своїми, та й пішов.
А в курнику зібралася нарада вирішувати хто ж тепер буде головним. Оскільки молоді півники були ще трохи не дорослі, чорна курочка швиденько перебрала на себе роль розпорядниці зібраня. І ну свою стару речівку знову складно всім талкать. Що раз так трапилось, то всі вже знають що кращого за її півника годі вже й шукати. Всі курочки вже звично закивали і погодились. Отже вирішено! Буде двоголовий головним.

Аж ні. Тут вистрибнув біленький гарний Півник у центр кола. А гребінець який! Великий, аж стирчить, червоний, аж палає.
- Що це за справи?! З роду, з віку, такого не бувало, щоб квочки Півня обирали. Будем обирати по півнячому - у чесній бійкі! А ну виходь, мутанте, на змаганя! Битись будем! Як і заведено. - той білий був найсміливішим і найзадорнішим із молодих.
- Що за дикунство? Що за нрави? Хіба так можна? - чорна намагалась не втратити ініціативу.
Та голосно і дзвінко тааак закукурікав молодий, що вуха аж позакладало всім.
- А ну замовкни стара шкапо. Досить теревенів. Бійка!
І схвально всі загомоніли: бійка, бійка, бійка, хочем бійку ...
Не встиг оговтатися двоголовий [не мав геть досвіду бійок той бідолаха], як білий його дзьбнув двічі, по разу в кожну головешку, що той зі страху розгубився, а з болю аж заплакав. Ще й какнув.
Гарнчірочки з голівок позлітали, а під ними виявились малесенькі, бліденькі, меньші ніж у курочок, навіть не гребінці, а так, якесь непорозуміня. Ще й у залишках гіменця, на якім тримались червоні тряпочки.
Всі зареготали.
Лиш чорній курочці з синочком було не до сміху.

Так Білий Півник став головним у курнику, а господиня, узрівши горе чорного невдахи, покликала того найпершим, коли хазяїну котлеток забажалось...

Comments

[taraskazkar.livejournal.com]

яка пиха і самозакоханість:
видавати власну, поверхневу, точку зору за планетарну

а може ж таке бути (звісно може ;)) що голі мавпи - єдині, хто здатен захиститу цю планету від загроз всесвіту
лиш треба ще трошки підрости й порозумнішати нарешті, а не срачі влаштовувати

[liveb-o-sjour.livejournal.com]

Доки ми підростем і порозумнішаєм, ми знищимо цю планету.
Або вона самоочиститься, тобто знищить нас, як варіант.

Ї

[taraskazkar.livejournal.com]

Огого!
Аж два варіанта!
Оце так розум!
Глиба!
Мабуть дістав у спадок?
;))
та ладно - я жартую

Ї

просто кажи за себе,
за всіх не треба,
навряд тебе уповноважили,
хоч ти, я бачу, і в короні.
вибач, не втримався і під'їбав
;))

Ї