Таке питання, трохи іронізую, якшо ми всі не правильно поняли.... то може просто Ви не правильно казали?
по Вашому питанню з посту.
Ви в ньому протиставляєте Захід і Схід України. Хоча цей розподіл реально зявився вже після Хмельницького. Навіть після-після нього, бо ми ж знаємо що ніякого Вссаєдєнєнія народов за Хмеля не сталося. Це перший "камінчик", щодо совковості.
Потім. Річпосполита, її магнати, шляхта - це "привіт" з Середньовіччя. А Середньовіччя, як відомо, закінчилось не тільки з падінням Другого Риму, навіть не так з ним, як з появою модернових (передмодернових) націй в Європі. Магнати, шляхта, феодалізм - це якраз середньовіччя, яке не було національним. А от Хмельниччина - це якраз боротьба української нації проти цього феодалізму. Навіть не зародження-народження цієї нації, а її реальне повноліття. Вийшла на арену.
От Русь - це середньовіччя, і частина річчпосполитського феодального світу. Тому середньовічна Русь воювала проти модернової України. До речі, польска нація "зявилась" лише після цього. Правда маючи в себе державний інструмент змогла набагато обігнати націю українську.
Тут питання не в класовій боротьбі, а якраз в національній. Місту Львову було геть насрать на всю цю війну. Щоб Ви розуміли, державною мовою Польщі була латина, мовою міст (і міщан) - німецька (хоча міста складались з різних етносів ), мовою кріпаків-селян і простолюддя - польські діалекти (польської, як такої в ті часи, ще нема, є діалекти польської, і навіть мови, які ближчі до балтських), мовою шляхти і магнатів - польско-латинський суржик. От українські (вірніше руські) феодали в своїй більшості були інтегровані в річпосполитскьу спільноту - не національну (або в націю річпосполитскьої шляхти). Тобто не в етнічну, а станову. Потім в тому стані стався роскол. На проукраїнських, і прорусько-польских (це я умовно так ділю). Виговський пішов за Україну, а брат православного сенатора від Русі Киселя, поліг в одній з битв проти України (був ротмістром загону гусар в коронномувійську, якщо не помиляюсь).
А міщани.... Ну почайте як напередодні Пилявецької битви (Волинь), "польські" жовніри дуже ображались на міщан Пилявців. Ті їх матюкали, показували "сраку", не пускали в місто, навіть били і проганяли, а проголошували себе частиною Війська Запорізького. Міщани були і за Україну, і проти неї. Ну як міщани в Другій Світовій. Берлінські міщани - за Німеччину, Лондонські - проти неї.
До речі, європейські нації говорять про свої народження не раніше 15-16, а то і 17-го століття.
Я, звичайно перепрошую, та Ваш пост - якраз просякнутий російсько-совковою парадигмою. Система координат така в ньому закладена. Трошки відірвана від реальності. Я тільки з коментів зміг зрозуміти, що саме Ви намагались пояснити. І знову таки, якшо ми Вас не так зрозуміли - то може Ви щось не так написали, висловили. Хоча не буду стверджувати, що я не балбес. Можу й помилятись. Та й помиляюсь.
no subject
Date: 2016-10-17 09:07 pm (UTC)Таке питання, трохи іронізую, якшо ми всі не правильно поняли.... то може просто Ви не правильно казали?
по Вашому питанню з посту.
Ви в ньому протиставляєте Захід і Схід України. Хоча цей розподіл реально зявився вже після Хмельницького. Навіть після-після нього, бо ми ж знаємо що ніякого Вссаєдєнєнія народов за Хмеля не сталося. Це перший "камінчик", щодо совковості.
Потім.
Річпосполита, її магнати, шляхта - це "привіт" з Середньовіччя. А Середньовіччя, як відомо, закінчилось не тільки з падінням Другого Риму, навіть не так з ним, як з появою модернових (передмодернових) націй в Європі. Магнати, шляхта, феодалізм - це якраз середньовіччя, яке не було національним. А от Хмельниччина - це якраз боротьба української нації проти цього феодалізму. Навіть не зародження-народження цієї нації, а її реальне повноліття. Вийшла на арену.
От Русь - це середньовіччя, і частина річчпосполитського феодального світу. Тому середньовічна Русь воювала проти модернової України. До речі, польска нація "зявилась" лише після цього. Правда маючи в себе державний інструмент змогла набагато обігнати націю українську.
Тут питання не в класовій боротьбі, а якраз в національній. Місту Львову було геть насрать на всю цю війну. Щоб Ви розуміли, державною мовою Польщі була латина, мовою міст (і міщан) - німецька (хоча міста складались з різних етносів ), мовою кріпаків-селян і простолюддя - польські діалекти (польської, як такої в ті часи, ще нема, є діалекти польської, і навіть мови, які ближчі до балтських), мовою шляхти і магнатів - польско-латинський суржик. От українські (вірніше руські) феодали в своїй більшості були інтегровані в річпосполитскьу спільноту - не національну (або в націю річпосполитскьої шляхти). Тобто не в етнічну, а станову. Потім в тому стані стався роскол. На проукраїнських, і прорусько-польских (це я умовно так ділю). Виговський пішов за Україну, а брат православного сенатора від Русі Киселя, поліг в одній з битв проти України (був ротмістром загону гусар в коронномувійську, якщо не помиляюсь).
А міщани.... Ну почайте як напередодні Пилявецької битви (Волинь), "польські" жовніри дуже ображались на міщан Пилявців. Ті їх матюкали, показували "сраку", не пускали в місто, навіть били і проганяли, а проголошували себе частиною Війська Запорізького. Міщани були і за Україну, і проти неї. Ну як міщани в Другій Світовій. Берлінські міщани - за Німеччину, Лондонські - проти неї.
До речі, європейські нації говорять про свої народження не раніше 15-16, а то і 17-го століття.
Я, звичайно перепрошую, та Ваш пост - якраз просякнутий російсько-совковою парадигмою. Система координат така в ньому закладена. Трошки відірвана від реальності. Я тільки з коментів зміг зрозуміти, що саме Ви намагались пояснити. І знову таки, якшо ми Вас не так зрозуміли - то може Ви щось не так написали, висловили. Хоча не буду стверджувати, що я не балбес. Можу й помилятись. Та й помиляюсь.
Ще раз перепрошую і дякую.