Вся русская литература сжатая в 1 минуту :)))))

[minsk007.livejournal.com]

Гениально, вот так в 1 минуту вместить всю суть русской литературы :))))))))))))
Это отсюда

Страдания ватки

[novaculaextremo.livejournal.com]

Не могу не запостить сию перлу ватного дегенрата:

Оригинал взят у putnik1 в НОГАМИ

В прошлом месяце депутат  Андрей Белецкий после съезда партии «Национальный корпус» (создана на базе батальона «Азов», против которого в России возбуждено уголовное дело) завяил, что его подопечные и активисты других националистических организаций в конце осени намерены «начать борьбу против российских компаний», работающих на Украине, пояснив, что  «Есть огромное количество компаний, которые непосредственно влияют на экономику Украины. Они должны понемногу убавлять свой вес в нашей экономике. Поэтому создан так называемый черный список. Он понемногу наполняется, а когда будет окончательно наполнен, мы перейдем к практическим действиям»...

Честно говоря, на это уже просто неприятно смотреть. Полное ощущение, что хозяин избивает собаку, избивает всласть, куражась и распаляясь все больше, а псина, крупная, кудлатая,  ползет и ластится, ластится и ползет, не решаясь даже зарычать, разве что изредка скулит, потому что очень больно...

З.Ы. Мне вообще последнее время нравится читать вот таких идейных ватанов - там такая зрада, что наш 2014й рядом не валялся. Любо!

Непраздный вопрос

[auburn-daddy.livejournal.com]

***
( Read more... )

Кацапский цирк - Должников по алиментам запишут в пропавшие без вести

[systemhalted.livejournal.com]

ждем притока новых  ихманетов
от Мужское Движение

Должников по алиментам запишут в пропавшие без вести

Госдума рассмотрит новые ограничения для неплательщиков.
Неплательщики алиментов, которых судебным приставам не удается разыскать в течение года, будут признаны судом «безвестно отсутствующими». Такая норма содержится в законопроекте, внесенном в Госдуму правительством РФ. Детям в таком случае положены пенсии по потере кормильца, должников же уволят с работы и снимут с регистрационного учета. В работе у приставов сейчас 50 тыс. производств к алиментщикам со сроком исполнения более года: по мнению отдельных экспертов, в случае признания их пропавшими казне придется дополнительно выплачивать до 3 млрд руб. в качестве пенсий ежегодно.

( Read more... )

Царь-батюшка сказал "наша Украина", 1654 г.

[tipa-bandera.livejournal.com]

Государева грамота к гетману Богдану Хмельницкому:


Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией : [В 15-ти т.]. - СПб., 1861-1892. Т. 10 : (Доп. к т. 3) : [Переговоры об условиях соединения Малороссии с Великою Россиею. 1653-1654]. - СПб.
стр. 658

В тему: Царь-батюшка сказал - Украина. 1654 г.

Новини одним рядком (1/2)

[bytebuster]

Перепост допису bytebuster @ ua_patriotic_war: Новини одним рядком (1/2)
Перепост допису bytebuster: Новини одним рядком (1/2)

Московський кібертероризм і пропагондонство

 Порошенко затвердив основні засади кібербезпеки України

---

Дєрєвотів™ і газова гангрена

 Кінець бєнзоколонкі. Інфляція у Венесуелі б'є рекорди - з початку року перевищила 800%. Лише в жовтні інфляція в Венесуелі становила 45,5%, що фактично означає початок гіперінфляції.  // Венесуела — лише невеличка метастаза московства. А ще є сама пухлина, на якій скоро почнеться ще гірше.
 Херсонська прокуратура веде кримінальне провадження щодо ухиляння від сплати податків під час постачання дизпалива до України московською компанією.
 До України прибуло восьме судно з африканським вугіллям. Балкер Scythia Graeca доставив до України 75 тисяч тонн антрациту, а в 20:00 порт "Южний" вже почав розвантаження судна.

---

Пєрєіґрал™

 Більше ніж 100,000,000 жертв. На сайті Білого Дому зʼявилося звернення у памʼять жертв московсько-фашистського красно-коричневого режиму і його метастаз по всій планеті.
Over the past century, communist totalitarian regimes around the world have killed more than 100 million people and subjected countless more to exploitation, violence, and untold devastation.
 Услід за Британією, Конгресмени США представили проект резолюції про визнання Голодомору геноцидом

( Read more... )

Блогосфера про війну (1/2)

[bytebuster]

Перепост допису bytebuster @ ua_patriotic_war: Блогосфера про війну (1/2)
Перепост допису bytebuster: Блогосфера про війну (1/2)
 // А ось погляньте на класичне розхитування човна. І не робіть так ніколи.
 anti-colorados: С самого утра понеслось что-то по трубам и выплеснулось веером новостей о том, что министр иностранных дел Польши, после поездки во Львов и беседы с местными чиновниками, наговорил множество глупостей, в адрес Украины. Действительно, подобные вопросы существуют, и польский министр действительно прав в том, что довоенный Львов был в основном населен поляками, которые ушли после оккупации большевиков. Министру приписывают мысль о том, что война не должна отодвигать существующие проблемы и их надо решать, несмотря на агрессию Москвы.

Будучи министром иностранных дел, этот чиновник должен бы знать историю своей страны и понимать, что подобные заявления, как минимум – не корректны, а как максимум – провокационны. И тому имеется историческое подтверждение.
Достаточно вспомнить 1938 год, когда Германия, только что покончив с аншлюсом Австрии, устремила свои агрессивные действия на Чехословакию, в частности – на Судетскую область. Там дело не дошло до открытой войны, но звучала открытая угроза ее начала.
Польша, синхронно с Германией предъявила претензии на Тешинскую Силезию и не просто их озвучила, но предъявила такой же, как и Берлин, ультиматум, предварительно стянув свои войска к соответствующему участку границы.
Думаю, что в арсенале современного тем событиям министра иностранных дел Юзефа Бека, наверняка были слова о том, что конфликт с Германией, не избавляет Чехословакию от споров с Польшей и что хорошо бы агрессию Германии отложить в сторону и начать решать проблемы, которые Варшава считает более насущными.
Нынешний министр должен бы знать, чем именно заканчиваются такие вещи. Юзеф Бек узнал об этом ровно через год.

 // Чому не робити так ніколи? — Тому що польський народ — наші брати і сусіди.
Польський народ за ці 80 років пройшов довгий шлях розвитку. А ми — ще не пройшли.
Поляки, у переважній більшості своїй, позбулися імперських комплексів, так само, як їх позбулися англійці, німці, французи, угорці і ще купа народів — великих і малих.
А на окремих покидьків у своїх лавах поляки і самі знайдуть управу.
Тицяти весь польський народ в ганебні сторінки їхньої історії вже давно не треба. Достатньо тихенько і обережно показати на покидька і попросити його приструнити. Можна ще перевірити, де покидьок бере гроші. І все.
Те саме стосується вгодованих мокшанськими нарко-нафтовими грошима покидьків із інших країн — швайнмайєрів, додонів, трампів, орбанів, лєпенів і прочій сброд.
Тому що поїзд розвитку Цивілізації рухається уперед. Хтось цей поїзд веде, хтось просто сидить пасажиром (ми до Революції сиділи, наприклад), а сброд ставить палки у колеса поїзду.
Але рано чи пізно поїзд поїде далі, а покидьки разом зі своїми палками і московськими паханами залишаться на узбіччі.
Чекати другого поїзду Цивілізації.
Якого не буває.

Новини одним рядком (2/2)

[bytebuster]

Перепост допису bytebuster @ ua_patriotic_war: Новини одним рядком (2/2)
Перепост допису bytebuster: Новини одним рядком (2/2)

Санкції

 Україна з 9 грудня вводить нові антифашистські санкції проти 18 московських компаній, в тому числі — проти найбільшого поставщика вугілля-антрациту

---

Назустріч Нюрнберґу

  В законопроекті щодо Донбасу пропонують зафіксувати датою початку агресії фашистської мокшані — 20 лютого 2014 року  // Це фундаментально важлива новина, яка створює правове підґрунтя як до звільнення Криму від московсько-фашистського загарбника, так і до майбутнього Антифашистського Трибуналу і страшних контрибуцій, анексій і репарацій, які вимірюватимуться числами, яких ще не бачила історія.

---

України слава стане

 Польща збільшить кількість робочих віз для українців. Торік країна видала 1 мільйон 300 тисяч віз, з яких 650 тисяч - з правом на роботу.
 В Польщі викрили схему видачі українцям фальшивих документів про наймання на роботу
 І в цей же час провокатори на гроші моцкви намагаються розхитати добросусідство українського і польського народів. Причому, зовсім не важливо, що там хто брякнув не подумавши.
 Причому сам консул заявив, що він не говорив про те, що Львів є польським містом.  // А зрадофіли вже й зраділи…
 Порошенко ініціював засідання Комітету президентів України та Польщі
 Ізраїль спростив правила для біженців з України. «За результатами оцінки поточної ситуації в Україні фахівцями МВС та МЗС Ізраїлю прийнято рішення про віднесення України до переліку країн, до яких безпечно повертати громадян, яким відмовлено в наданні політичного притулку в Державі Ізраїль»

( Read more... )

Блогосфера про війну (2/2)

[bytebuster]

Перепост допису bytebuster @ ua_patriotic_war: Блогосфера про війну (2/2)
Перепост допису bytebuster: Блогосфера про війну (2/2)
  Hillary Rodham Clinton — "What Happened"  // Читайте уважно, кожне слово: Гіларі прямим текстом пише про ворожий напад на США і московську заразу.

In 2016 our democracy was assaulted by a foreign adversary determined to mislead our people, enflame our divisions, and throw an election to its preferred candidate.
That attack succeeded because our immune system had been slowly eroded over years.
Many Americans had lost faith in the institutions that previous generations relied on for objective information, including government, academia, and the press, leaving them vulnerable to a sophisticated misinformation campaign.
[…]
More generally, the right spent a lot of time and money building an alternative reality. Think of a partisan petri dish where science is denied, lies masquerade as truth, and paranoia flourishes. Their efforts were amplified in 2016 by a presidential candidate who trafficked in dark conspiracy theories drawn from the pages of supermarket tabloids and the far reaches of the internet; a candidate who deflected any criticism by attacking others with made-up facts and an uncanny gift for humiliating zingers. He helped to further blur news and entertainment, reality TV and reality.

As a result, by the time Vladimir Putin came along, our democracy was already far sicker than we realised.

Now that the Russians have infected us and seen how weak our defenses are, they’ll keep at it. Maybe other foreign powers will join them. They’ll also continue targeting our friends and allies.
Their ultimate goal is to undermine — perhaps even destroy — Western democracy itself.
This should concern all Americans — Republicans, Democrats, Independents, everyone.

 // Гілларі смалить ґлаґолом, але, на превеликий жаль, американцям ще дуже і дуже далеко до протверезіння.
І ще одна обставина засмучує. Шановній майже-президентці можна було б повірити — і про напад на США, і про московсько-фашистських загарбників, якби не одне «але».
А саме — якби не думка іншої майже-президентки США, яка у 2009 році робила те, що на картинці. Разом із тим самим терористом.



( Read more... )

Феномен учасника АТО: аспекти формування

[dagrael.livejournal.com]

Я свідомо не вжив у назві поняття "учасник бойових дій", хоча є зрозумілим, що учасник АТО має саме такий правовий статус.
Але волію вести мову перш за все щодо деяких соціально-психологічних аспектів цього українського суспільного феномену, над якими - знаю достеменно - мало хто замислювався.
Оскільки досліджую це питання професійно, сам є учасником АТО, серед моїх знайомих їх чималенько, то нижче викладене взято мною аж ніяк не "зі стелі".

Дещиця базисної інформації.Наразі у нас в Україні понад 300 тис. осіб мають такий правовий статус - "учасник бойових дій".
При цьому мало хто знає, що ця спільнота учасників АТО умовно розподіляє сама себе на неформальні у соціально-психологічному плані ідентифікаційні групи, касти, шари. Причому поділ цей має як зовнішні (з боку самої спільноти до учасника), так і внутрішні критерії (зміна самим учасником власної самооцінки).

Умовних типологічних критеріїв у спільноті тих, хто воював, існує декілька, ось основні з них:
а) зовнішні (соціальна складова):

• коли, де і як саме приймав участь у бойових діях - тобто, обставини отримання статусу;


• скільки за часом брав участь у БД;


• бойові нагороди (з аспектом - за що саме отримано);


• військове звання.

б) внутрішні (психологічна складова):

• особисті обставини перебування в районі ведення БД (перегукується з "а", але тут вже внутрішня самооцінка) - ким саме був, якщо брав участь у бойових зіткненнях, як саме - злякався, зрадив своїх або самого себе внутрішнього чи ні), вчинив подвиг (або здобув внутрішню перемогу над собою) тощо;


• чи мав втрати серед бойових побратимів, друзів, товаришів по службі;


• важкість отриманого бойового стресу, обставини його отримання та наслідки.

*****
Сама по собі війна - це дуже впливовий на людську свідомість і психіку феномен, причетність до неї безумовно накладає певний відбиток на людину.
Тому й статус учасника АТО як похідне внутрішньо-зовнішнє явище - це досить складне і багатогранне утворення.
Тільки уявіть собі увесь спектр варіацій...

Приклади з практики:
Згадка про особисту участь у подіях під Дебальцевим, Пісками (ДАП), Щастям, Авдіївкою ("промка") первинно викликає у атошника повагу до співрозмовника.

Важливими є й інші аспекти (вже згадані вище, можете вгадати їх і самі), які з'ясовуються надалі - наприклад, коли саме там діяв (Дебальцево у серпні 2014 і у грудні 2014 - то зовсім різні речі).

Відношення фронтовиків до, наприклад, "кіборга" та водія "уазика" керівника сектору (ОТУ) (обидва, нагадую, є УБД за офіційним статусом) дещо відрізняється. Так само, як і до того, хто справді брав участь у боях, та того, хто протягом місяців лише "аватарив" у штабі.

Також  "внутрішнє, корпоративне" значення часто має і термін перебування в районі ведення БД - чим довшим він був, тим більшою є корпоративна повага.

Буває, що відрізняється й відношення за військовим званням - чим вищим воно є, тим меншою може бути повага до такого учасника АТО (саме як до бійця). Природа такого ставлення полягає у тому, що, як правило, чим старшим за званням є офіцер, тим далі від безпосередніх бойових зіткнень він штатно знаходиться. Це - певним чином хибне уявлення: адже часто потрапляли до бою та гідно приймали його і підполковники, і полковники.

Таким чином, твій статус декілька разів перевіряється та уточнюється, підсумково набираючи завершеного вигляду "відношення до тебе як до учасника АТО інших учасників АТО".

*****
Мушу згадати і про певні особистісні військово-професійні деформації, які також мають значення під час створення індивідуальної (не загальної) оцінки одного учасника АТО іншим.

Найчастіше зустрічається така категорія з викривленим сприйняттям інших учасників АТО - демобілізовані учасники АТО, які з самого початку не були патріотично налаштовані й оцінювали своє залучення до ведення БД як примус (негативно).
Такі особи можуть, наприклад, хибно асоціювати цей факт (примус) з офіцерським статусом загалом, тобто, постаттю офіцера як таким ("та ті офіцерюги нами попихали, дірки затуляли, а самі в штабах сиділи!.."), таким чином, переносячи негатив та автоматично зневажаючи будь-якого офіцера-учасника АТО. Як правило, саме ця категорія учасників АТО має найбільш деформовані оцінки як свого статусу, так і статусу інших.

Звісно, це - суб'єктивно викривлене ставлення, яке інколи може бути виправлене врахуванням інших чинників: наприклад, фактом особистого героїзму оцінюваного офіцера. Але таке (уточнене оцінювання) трапляється винятково, тому що представник даної категорії найчастіше намагається ігнорувати будь-які інші об'єктивні дані.
Є ще й додаткові впливові деталі - особливості виховання, рівня інтелектуального розвитку, психіки того, хто оцінює...

Загальна ж оцінка одного учасника АТО іншими відбувається більш об'єктивно - так, як наведено вище.

*****
Тепер - щодо внутрішньої оцінки, тобто, самооцінки учасника АТО, тісно пов'язаної із навколишнім соціумом.
Звертаю увагу на фразу "із навколишнім соціумом", тому що це головна сучасна українська проблема у процесі адаптації учасників АТО до цивільного життя: не реалізований суспільством соціально-психологічний запит учасника АТО.
Причини формування цієї проблеми наводжу нижче.

При поверненні в мирну обстановку в учасників бойових дій актуалізується цілий ряд потреб.
Ці потреби носять універсальний характер, проте, в даному випадку, вони мають надзвичайну ступінь виразності (прошу звернути увагу на виділене):

1. У більшості учасників бойових дій відзначається яскраво виражене бажання бути зрозумілим.
Вони хочуть мати в контакті з оточуючими такий зворотний зв'язок, який би явно підтверджував, що вони боролися за праве діло, що їх участь у жорстокому насильстві є морально виправданою і соціально корисною. По суті, мова йде про дію такого механізму психологічного захисту людини, як раціоналізація, що дозволяє військовослужбовцю подолати комплекс провини, виправдатися перед самим собою, своєю совістю, зробити спогади про агресивні і жорстокі вчинки менш травмуючими.

2. У психологічній картині переживань учасників бойових дій відзначається потреба бути соціально визнаними.
Природне бажання людини бути особистістю, отримати високу оцінку своїх особистих зусиль, дій у людей, які повертаються в мирне життя, набуває особливого значення. При цьому справедливо вважається, що гідними суспільного визнання є не тільки героїчні вчинки, а й внутрішні перемоги людини над собою, вже саме те, що військовослужбовці не злякався, не дезертирували, не симулювали слабкість тощо. Спостерігається бажання, щоб факт позитивної оцінки став відомий широкому колу людей, товаришам по службі, членам сім'ї.

3. Важливою тенденцією, що характеризує психічний стан учасників бойових подій, є прагнення бути прийнятим в систему соціальних зв'язків і відносин мирного життя з більш високим, ніж раніше, соціальним статусом.
Це пояснюється тим, що справа, яку вони робили “там”, є соціально більш значущою, ніж те, чим займалися цивільні особи. На підставі цього учасники бойових дій очікують особливого ставлення до себе з боку оточуючих.

4. Нерідко у людей, які повертаються з району АТО, спостерігається своєрідне приголомшення під час зіткнень з реальностями мирного життя.
Їм важко звикнутися з думкою, що в той час, коли вони ризикували життям, в країні, в армії нічого не змінилося, суспільство взагалі не помітило їх відсутності. Більше того, виявляється, не всі люди поділяють їх погляди на мету, характер і способи ведення війни. Це може викликати стан психічного шоку, привести до серйозних психічних розладів у ветеранів війни, сформувати у них відчуття ворожості соціального оточення.

5. Істотною психологічною характеристикою учасників АТО є зниження порогів чутливості до соціальних впливів.
З психологічної точки зору, вони стають наче оголеними, дуже вразливими.

У тому випадку, якщо перераховані тенденції та особливості психічного життя ветеранів війни не враховуються в роботі з ними, створюються передумови для виникнення складних психологічних і соціальних наслідків.
Разом з відчаєм, фрустрацією, апатією у військовослужбовців можуть розвиватися особистісні трансформації, складатися перекручена, патологічна картина світу, може формуватися агресивна, конфліктна поведінка. Непідготовлене, стихійне зіткнення учасників локальних військових конфліктів з реаліями мирного життя загрожує посиленням їх психотравматизації, а також супроводжується очікуваними маніфестаціями посттравматичних стресових розладів.

*****
Звісно, і у внутрішній самооцінці снують певні причинно-наслідкові варіації.
Наприклад, деякі учасники АТО (УАТО) взагалі не претендують на соціальне визнання.
Чому?
Причину, звісно, можна шукати у винятковій скромності такої людини. Але закони людської психіки свідчать про інше - скоріш за все, такі УАТО просто не мають морально-психологічних підстав для формування зазначених претензій (у тому числі - морального права перед самим собою), тобто, під час свого перебування на фронті нічого дійсно серйозного (психоформуючого) не пережили, або навіть і поводилися ганебно (!). Відповідно, ніяких статусних змін в їх свідомості не відбулося.

Як наслідок: такий УАТО зі зрозумілих причин взагалі уникає згадок про свій статус та засуджує (знову ж таки, зі зрозумілих причин) будь-які згадування про участь в АТО з боку інших УАТО, навіть уникає з ними контактів. Саме тому деякі мої знайомі, які просто "побували" на фронті, очікувано не люблять згадувати про свій статус - аж до того, що де-інколи навіть уникають користуватися посвідченням УБД у громадському транспорті.
Сам такий УАТО воліє пояснювати це найчастіше "скромністю" та іншими доречними аргументами, що де-інколи може набувати навіть образливих для інших УАТО форм (!).

Інколи мені траплялися й інша підваріація цього випадку - надмірне, показове вихваляння своїм статусом, бойовими "звершеннями" тощо. Але причина формування такої моделі поведінки полягає там же - у морально нестерпній низькій самооцінці та прагненні якось захистити свою психіку від стресу через усвідомлення цього.
Такі випадки є дуже рідкими через відносну легкість перевірки заявлених "історій" про себе.

****
Підсумовуючи, особистість типового (стандартного), патріотично налаштованого учасника АТО, на доданок до згаданого вище (внутрішня самооцінка, пп. 1-5) можна охарактеризувати наступними зовнішніми рисами:
1. Гордий особистою причетністю до захисту Батьківщини, не уникає згадок про це, але й не вихваляється ними за першої ж нагоди.
2. Шанує усе, що (хто) прямо чи опосередковано пов'язане із власною участю у БД, - своїх бойових товаришів, інших (достойних) УАТО, свої нагороди (у випадку з кадровим офіцерським складом додається й повага до звання, якщо його отримання так чи інакше пов'язане з участю у АТО), відповідні свята, символіку, память про загиблих і т. ін.
3. Самоідентифікація та ототожнення - виключно українські (з Україною).
3. Водночас, вкрай нестерпний до проявів неповаги/сумнівів/насмішок з боку інших до зазначених у пп.2,3 явищ, об'єктів.

*****
Ви можете задати мені питання: ну, то й що?
Навіщо нам ці знання?

У відповіді на це питання варто урахувати наступне:
психологічні наслідки участі в бойових діях є дуже різноманітними за змістом, формою і динамікою проявів. Здобуваючи закріплення в особистісних структурах і поведінці ветеранів, вони визначають їх поведінку через багато років після закінчення участі у бойових діях.

Можу об'єктивно стверджувати:
психологічна культура українського суспільства наразі є вкрай низькою - як у загальній оцінці, так і щодо аспектів вірної взаємодії з учасниками АТО. Тому у чисельних випадках, коли перераховані тенденції та особливості психічного життя ветеранів війни не враховуються у спілкуванні з ними, створюються передумови для виникнення конфліктних ситуацій, складних психологічних і соціальних наслідків.
Уе все варто враховувати людині, яка не воювала, з фронтовиком.

Можете сперечатися - "Та нічим ми їм не зобов'язані!.."
Але це - не зобов'язання, а інформація до роздуму.
Дійсно, ви й утримуватись від пхання пальців до розетки також не зобов'язані... Можете пхати))

Але військова психологія свідчить: у особливо важких випадках, у тому числі - внаслідок непорозуміння із соціумом, у учасників АТО разом з відчаєм, фрустрацією, апатією можуть розвиватися особистісні трансформації, складатися перекручена, патологічна картина світу, може сформуватися агресивна, конфліктна поведінка. Негативний розвиток подій може призводити і до летальних випадків - як самогубств, так і вбивств (!).

Маю надію, що викладене мною допоможе читачам хоча б одного разу уникнути створення або потрапляння у конфліктну ситуацію з людиною, на якій війна залишила свій відбиток назавжди.
Зрозумійте "людину війни" - і вона обов'язково відповість вам щонайменше вдячністю.