nv.ua: Україна і світ 2030 — яким буде світ через 14 років і яке місце в ньому має зайняти Україна.
У багатьох країн є стратегії розвитку на 10 і більше років вперед, не залежні від зміни осіб у високих кабінетах. Фіни, які й так, відповідно до більшості рейтингів, посідають перше місце за якістю освіти, потурбувалися про те, щоб зробити її ще кращою. Вони опитують 100 лідерів думок по всьому світу, збирають 100 найяскравіших освітніх проектів з усього світу і 100 найцікавіших внутрішніх освітніх ініціатив. Потім аналізують інформацію, узагальнюють її і роблять висновки.
У цьому спецпроекті ми хотіли б зазирнути за звичний для України горизонт планування і уявити, яким буде світ у 2030 році і яке місце у тому світі, що змінився, займе наша країна. Ми попросили експертів з різних галузей — від економіки та культури до інновацій та освіти — подумати про те, як зміниться їхня сфера діяльності за ці 14 років і що повинна зробити в цьому ж напрямі Україна. Цей проект навряд чи дасть відповіді на всі питання, але, можливо, він змусить багатьох замислитися про майбутні зміни.
Досвід законів, які не мають значення, не вартих паперу меморандумів, фейкової освіти й ефмерної медицини, культури як самодіяльності, підприємництва як партизанської боротьби повинен мотивувати до заміни всього цього працюючою інфраструктурою.
Річний прогноз зростання України має становити 6-7%, а не 4%, спрогнозовані МВФ.
Сьогоднішні події в Україні доцільно називати революцією. Змінюються відносини в суспільстві, структура еліти, система існуючих інститутів. І ця революція триватиме, ймовірно, аж до 2030 року і навіть довше.
У нас немає підстав вірити обіцянкам про те, що все буде добре. Але це своєю чергою не звільняє нас від зобов'язання давати копняка всім, хто лякає крахом і апокаліпсисом. Подолання цих двох крайнощів робить нас розсудливими цинічними оптимістами і дає реальну програму дій при спробі спланувати поведінку на найближчих 15-25 років.
Україна є тестом на готовність Заходу відмовитися від політики компромісів за рахунок відмови від своїх цінностей і перейти до політики на засадах цінностей.
На перший план вийдуть якісні характеристики населення: стан здоров'я, рівень освіти, креативність, творчість, здатність сприймати нові знання і розв'язувати нові завдання, мобільність, відповідальність, толерантність. Зміняться і вимоги до робочої сили: тепер доведеться вчитися не тільки на початку трудової діяльності, а постійно.
Якщо створити вікна можливостей в Україні для людей зі всього світу, правильно спроектувати, то Україна може стати дуже цікавою країною — технологічною та культурною.
Жодна держава не в змозі самостійно провести реформу освіти. Це завдання для всього суспільства. Державі необхідно лише створити можливості для реформування. Далі справа за прогресивними педагогами, соціально-відповідальним бізнесом, батьками і дітьми. Потім на підставі кращих прикладів трансформується і сама система. В Україні вже почався цей процес. Достатньо навести у приклад такі ініціативи, як Prometheus, EdCamp, Про.Світ, Академія лідерства, школа Афіни, School Angels. Залишилося дати їм і багатьом іншим всередині та поза системою свободу в розповсюдженні кращих практик на всіх рівнях і в усіх формах без перешкод, які створюють зазвичай бюрократія, байдужість і популізм.
Повний текст дослідження