The First Ukrainian Open Memory Championship

[grzegorz-b.livejournal.com]

пан Гжегож вважає, що це важлива подія.
Це - ще один з шляхів стати розумнішим, досвіченим та розумним.

Originally posted by grzegorz_b at The First Ukrainian Open Memory Championship

https://www.facebook.com/events/1658094444437221/

Сила слова або старі бандерівці кажуть

[antin-yabluko.livejournal.com]

Піймали якось хлопці "апалчєнца". Привели на допит:
- Ваше ім'я, прізвище та по-батькові, місце проживання?
- А можна па-руски. Я не панимаю хахляцкий.
- Можна і "па-руски"-, сказав бандерівець і як упиздячив у вухо апалчєнцу.
- Иванов Иван Иванович, город Чита, РФ, - одразу відповів апалчєнець.
***
Сила слова. З кожним треба говорити на тій мові, яку він розуміє.

Зачем Берлускони прилетел в Крым к Путину, а Путин занялся очередным целованием детей?

[oldgoro.livejournal.com]

Оригинал взят у oldgoro в Зачем Берлускони прилетел в Крым к Путину, а Путин в занялся очередным целованием детей?

(.....)
       Видимые, внутриполитические  мотивы, побудившие скандального и дискредитированного в многочисленных коррупционных и сексуальных скандалах политика - Берлускони прилететь в Крым, к своему старому другу и единомышленнику Путину, лучше всего описывает итальянская пресса:
"Уставший от партийных споров, Берлускони летит к Путину, чтобы убежать от оскорбительных неудач".
Убегают от неудач в одном деле, в надежде обрести удачу в другом, более важном деле, в деле утихомиривании Путина?
      ( Read more... )

Новый виток безумия ХУNЛОСТАНЦЕВ

[putin-huil0.livejournal.com]

В Саратове после ссоры с родителями школьница кое-что сделала по некоторым причинам

По данным издания, после ссоры с родителями одиннадцатиклассница совершила действия, которые нельзя разглашать согласно ст. 15 закона об информации, по которой СМИ запрещено размещать сведения о способах совершения самоубийства, а также призывов к совершению самоубийства.

Причиной произошедшего стало то, что нельзя разглашать в средствах массовой информации согласно ст. 15 закона об информации.

Также за минувшие выходные произошли и иные события, содержание которых нельзя разглашать согласно ст. 15 закона об информации, по которой СМИ запрещено размещать сведения о способах совершения самоубийства, а также призывов к совершению самоубийства.

http://sar-rodgor.ru/news/tkrim/29371/

Полная классификация двойников Путина (ноучная гипотеза)

[a-lypkivskiy.livejournal.com]

Originally posted by a_lypkivskiy at Полная классификация двойников Путина (ноучная гипотеза)

По материалам https://www.facebook.com/nashacanada

Навіяне осінню...

[varjat-k.livejournal.com]

Дружба справжніх народів

[varjat-k.livejournal.com]

Історія про те, як Росія дотримувалася Георгіївського трактату

[a-lypkivskiy.livejournal.com]

Originally posted by a_lypkivskiy at Історія про те, як Росія дотримувалася Георгіївського трактату

Розсіюємо російські міфи

На просторах рунета, коли мова заходить про відносини Грузії та Росії, запутінскі боти (і не тільки вони) завжди говорять, Грузія сама попросилася "під крильце" Росії. Мало хто знає, що Росія порушила сама той Георгіївський трактат, не надавши допомогу Грузії у війні проти Ірану і ліквідувавши грузинську державність. Цей текст буде корисний тим, хто не знає підгрунтя відносин Грузії та Росії. Це був перший договір між Грузією і Росією, який порушив наш північний сусід. Потім були й інші, багато договорів з Грузією порушила Росія, але саме цей Георгіївський трактат дав дорогу всім іншим.

Криваве побоїще внаслідок відмови Росії допомагати Грузії - Крцаніська битва, 1795 рік.

Крцаніської битви з Ага Махмад ханом могло не бути, хан через послів просив присягнути йому у вірності і в цьому випадку не тільки обіцяв недоторканність Грузії, але ще й передавав Іраклію у володіння весь Азербайджан. Присяга вірності хану означала б захоплення Грузії, вона мала б лише формальне вплив, оскільки метою Ага Махмад Хана було якраз позбавлення від небезпечного сусіда в особі Росії, і якби Грузія відкинула російську орієнтацію, то цим сусідом Ірану виявилася б не країна , анексована Росією, а союзна Грузія. Тут варто зауважити, що це була груба політична помилка з боку грузинського царя Іраклія II, так як він волів тримати вірністьз  холоднокровною Росією і пожертвував життям свого народу.

Ага Махмад Хан не знав, що грузинське військо настільки нечисленне, і діяв з крайньою обережністю. Навчений військовим досвідом, він частково сумнівався у своїй перемозі, оскільки був знайомий з багаторічним військовим досвідом Іраклія II. З 8 вересня почалися розвідувальні бої, і вже наступного дня відбулося велике зіткнення між іранським і грузинським військами.

Грузинські воєначальники вирішили використовувати рельєф місцевості і не дати противнику використовувати всю живу силу одночасно. Незважаючи на нечисленність, грузинські війська блискавичним ударом перекидали авангард ворожих військ і знову закріплювалися на вихідних позиціях. Хан почав подумувати про повернення, до того ж серед його військ пішла чутка, що Грузія нібито зібрала велике військо. Під час такого коливання хана до нього прийшов посол, таємно відправлений Артемом Араратським, і повідомив хану про плачевну нечисленності грузинських військ.

Наступного дня 11 вересня хан кинув усі сили і сталася Крцаніська битва. 35000 персів проти 2700 грузин. Грузинами були винищені 15000 персів, серед грузинів в живих залишилося всього 150 чоловік. Грузія очікувала навали Ага Махмад хана і могла зібрати велике військо, але через очікування обіцяної допомоги з Росії Іраклій II не провів підготовчі заходи. Всього воїнів у Грузії під час Крцаніської битви було близько 5000, але за деякими даними, 2000 з гаком в цей момент знаходилися разом з одним із синів Іраклія II в західній частині Грузії і не брали участі в цій битві. Так в Крцаніської битві взяли участь 2700 грузин.

Грузія попросила у Росії кредит у розмірі 1 мл. рублів, щоб відновити зруйноване місто, але російський уряд навіть не вважав за потрібне прислати будь-якої відповідь на дане прохання царя. У цей час османський уряд саме запропонував грузинському царю гроші, щоб залучити грузинського правителя на свою сторону і зруйнувати зв'язок Грузії з Росією. Але Іраклій II не прийняв допомоги від турецького правителя.

Російські історики в якості причини того, що Росія не дотримала договір і не допомогла Грузії проти Ага Махмад Хана, мотивують це тим, що Росія в той момент мала міжнародні та внутрішні перешкоди. Інші - звинувачують російського генерала Гудовича, який знаходився з російськими військами на прикордонній з Грузією території. Але фактично відразу після знищення грузинського війська у Росії как-будто відпали всі міжнародні та внутрішні перешкоди, генерал Гудович виправився, і Росія вводить свої війська в уже зруйнований Тбілісі.

Незабаром, через рік, в 1796 почався новий конфлікт між Росією та Іраном, який був викликаний тим, що російські торгові кораблі були розігнані з перської ринку. Як зазначалося вище, метою Росії було зміцнити торгівлю на всьому каспійському узбережжі і у всій Персії, а звідти вже проникнути на індійський ринок. Ага Махмад Хан сильно перешкоджав таким діям Росії, тому в березні 1796 Росія оголосила Персії війну.

Катерина II видала громадський маніфест і розповсюдила його в Південному Кавказі перською, грузинською і вірменською мовами. У маніфесті говорилося про те, що Росія вирішила почати війну з Персією через те, що хан напав на Грузію і що російська армія йде для звільнення Південнокавказького народу. Росія закликала народи включитися у визвольну війну на її боці.. Штабскій ад'ютант російського командування Бутков прямо пише, що метою Катерини було, прикриваючись допомогою Грузії, зміцнити свої торгові позиції на каспійському узбережжі. Почалися бойові дії, але в листопада 1796 року Катерина померла, і військові дії припинилися. Новий імператор Павло I припинив військові дії проти Ірану і викликав армію тому.

Грузія знову опинилася у важкому становищі. Роздратований непокорою Грузії, Ага Махмад Хан знову вирішив почати з нею війну, але на цей раз він вирішив погубити і мирне населення і подібно Шаху Аббасу спробувати переселити до Грузії персів. Загибель була б неминуча, але 4 червня 1797 Ага Махмад Хан був убитий уві сні його ж прислужниками. За даними англійського історика Малькольма хан був убитий персом Худададом і омусульманеним грузином Садігом.

А от ні Грузія Україну ніколи не зраджувала, ні навпаки. І не тому, що не поряд. Були часи, що і поряд знаходились, коли Кубань була де-факто українською. А тому, що не москалі, не ракоцапи паршиві!

За пісню окрема подяка пану variat_k

Про грузинізацію Грузії

[varjat-k.livejournal.com]

Оригинал взят у varjat_k в Про грузинізацію Грузії

Натрапив оце нещодавно на сюжет, де Бімбу Янавіча Дапашліви тицькали пикою у Машу Гайдар, яка зуміла за три місяці опанувати мову так, як отой "спасітєль атєчєства" і за тридцять років не спромігся. І згадалася мені одразу історія, що трапилася майже сорок років тому у часи безтурботної студентської молодості.

Студенческий сентябрь, как известно, всегда проходил тогда на полях битвы за урожай. В тот год наше боевое подразделение, состоявшее из харьковчан, днепропетровцев, краматорцев и запорожан сражалось с урожаем в полях на границе Харьковской и Полтавской областей, а точнее - на самам краю Краснокутского района, где располагалось село Котельовка. Волею судьбы в наши стройные ряды затесался товарищ, приехавший грызть гранит науки в Харьков аж из города Омска, что в Сибири. Нужно заметить, что наш омский друг был статуры довольно крупной и в свои восемнадцать выглядел минимум на все двадцать пять, а то и с гаком.
И вот сидим мы это в конце боевого дня под ивой у ставка и ждём ПАЗика, возившего нас по утрам-вечерам из главного стойбища в Краснокутске и взад в это стойбище. И тут подходит к нам колхозный бригадир, командовавший нашей битвой на вверенном ему участке. Осмотрев развалившийся на солнышке отряд, он остановился взглядом на омиче Серёге, определил его по виду за главного и произнёс...

(Сейчас любой несвидомый русскокультурник, разбуди его среди ночи в любом состоянии кроме вусмерть устекломоившегося, без колебаний вам разъяснит за испорченный руссский езык, придуманный в середине XIX века австро-венгерскими поляками, которые за неполные пятьдесят лет насильно заставили несколько миллионов человек, проживавших от Сяна до Дона, выучить и пользоваться этим искусственным наречием. Но тогда-то мы об этой непреложной истине не догадывались!!!)

И сказал бригадир, обратившись к омичу Серёге: "Слухай-но, хлопче! Голова сказав, що підгодовувати вас треба, то отамечки у клуні візьмеш цеберки, на горищі наберете цибулі (драбина за рогом стоїть), а у коморі за сільрадою ще наллють олії та яловичини дадуть." Развернулся и почапал по своим делам...
Серёгино выражение лица зрительно представить можно, но описать словами... Попробуйте сами! Глядя на нас - рыдающих и катающихся по траве не в состоянии остановиться, - Серёга добродушно сказал: "К следующему сентябрю буду говорить, читать и писать!". На кон был поставлен ящик коньяка размером в две стипендии.

По возвращении в Харьков он купил "Кобзар", выписал "Вечірній Харків", поменялся местами в общаге, чтобы над его койкой была радиорозетка и напяливал ежедневно на голову наушники, ловя неродную речь на слух. Каждый вечер выходил в бытовку, куда на представление собирался весь этаж, и проводил часовое чтение вслух. К концу весны мы учредили кассу и начали складывать в неё трёшки, потому что дамоклов ящик нависал над нами неотвратимо...
Ну что сказать? Праздник украинизации прошёл бурно и весело, Серёга был щедр и добродушен, а своих сонациональников, заходивших на халяву угоститься, ехидно приветствовал словами "що, чурки неукраїнські, випити закортіло?" На вопрос "а зачем тебе это нужно было?" отвечал просто: "Мне здесь минимум ещё пять лет жить, а я же не идиот, чтобы в дураках ходить!"
После института он распределился обратно к себе в Омск. Не знаю, как он сейчас, где, чем живёт... Но знаю точно, что в те годы его хромосомное число не превышало установленный уровень.

......

P.S.: До чого тут грузинізація Грузії? Та просто у той же самий час мій друг-однокласник Сашко почав лейтенантити на точці у невеличкому грузинському містечку. Він відрізнявся від своїх російських колег тим, що за півроку неабияк опанував місцеву говірку і коли на третій рік його перевели до іншого місця служби, то місцеві мешканці влаштували такі проводи, що гори гули і здригалися.

Ну, щось на кшталт оцього -