https://grzegorz.livejournal.com/ ([identity profile] grzegorz.livejournal.com) wrote in [community profile] bitter_onion2020-04-23 10:39 am

23 квітня -- всесвітній день книги

У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи...

А напишіть кращу на вашу думку, українську книгу за останній рік.

[identity profile] kat-koshechkina.livejournal.com 2020-04-23 08:08 am (UTC)(link)
Не можу :)
Бо нон-фікшн не люблю, читаю рідко та виборку зробити не можу.
А фікшен у нас лише переводний, з іноземних розкручених текстів. Вітчізняні автори, якщо вони пишуть не про війну, не про політику та не книжки для дітей — не потрібні.
Хтось намагається знайти притулок у іноземній діаспорній літературі, хтось йде здаватися російським видавництвам, умовляючи себе, що гроші не пахнуть.
Але як факт — якщо ти не маєш розкрученої сторінки фейсбуку чи інсти з якнайменше 50 000 фанів, тебе ніхто не буде слухати. Це економічний ризик.

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-23 11:01 pm (UTC)(link)
«Не потрібні» — це в сенсі «не варті уваги» чи «не користуються попитом»?

[identity profile] kat-koshechkina.livejournal.com 2020-04-24 08:52 am (UTC)(link)
Немає попита на фікшен у видавництвах, я ж написала)

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-24 12:16 pm (UTC)(link)
А в мене вже є таке, що я чекаю на наступну частину фентезійного серіалу нашої авторки. Поодинокий приклад, утім раніше це справді стосувалося лише закордонного.

Ще виходила збірка фентезійно-фантастичних оповідань «Багряні ночі» з конкурсу «Брама». Зараз готується наступна, «Місто вітрів», на неї теж чекаю. Автори-початківці, отже різне за якістю, але й багато цікавого як за виконанням, так і за змістом.
Edited 2020-04-24 12:53 (UTC)

[identity profile] kat-koshechkina.livejournal.com 2020-04-24 05:18 pm (UTC)(link)
Це підліткове фентезі. Я віднесла до дитліту)))
Так, я розумію, що поодинокі випадки публікацій є, але я їх не досліджувала — умова наявності підписників, яки забезпечать автору саморекламу, зараз артикулюється прямо.

Розкрутка автора з нуля у великому видавництві з розвиненою мережею та логістикою зараз десь 30-40 000 у.о. Якщо брати лише топів з мережи та скоротити затрати на піар, то на ці гроші можна проштовхнути вже 4-5 авторів, які принесуть більший прибуток. Але є момент, що топи вже заробляють в інеті, гонорари там більші, ніж з паперової публікації.
Тому залишається сіренький середній клас, який не ловить зірок, має якесь коло читачів, дуже хоче на папір, але якість… не світова.
Edited 2020-04-24 17:19 (UTC)

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-24 05:34 pm (UTC)(link)
Я ж про підліткове нічого не казав… Це ви побачили про конкурс підліткових романів, який оголошувала «Брама»?

[identity profile] kat-koshechkina.livejournal.com 2020-04-24 05:59 pm (UTC)(link)
Гугл видав мені два варіанти: «Брама-Україна» з тематикою:
Тематика видань: шевченкознавча, історична, краєзнавча, культурологічна.
(це явно не те)

Другий варіант — вже схожий на те, що ви кажете — «Брама. Багряні ночі» від Вівату.

Видавництво спеціалізується на виданні дитячої та підліткової літератури, сучасної та класичної літератури, українського та закордонного non-fiction, публіцистики та гуманітарних досліджень, а також прикладної літератури та подарункових видань.
© (http://vivat-publishing.com/ru/ob-izdatelstve/)

Подивіться у розділ «для дорослих (http://vivat-publishing.com/ru/knigi/cat=vzroslye/)».
Ви бачите там імена українських авторів?

Етюд з метеликом (жіночі історії про кохання)
Автор: Надежда Гуменюк

Любомир Гузар. Хочу бути Людиною
Автор: Катерина Щоткина

«Неболови»
Автор: Юлия Илюха

«Українське застілля»
Автор: Елена Брайченко

«#Невимушені» (про цінності України)

та таке інше.

Де детективи? Де фентезі та фантастика? Де містичні оповідання, жахи та кіберпанк? Українці такі безталанні, що не можуть писати, як Уоттс, Гейман, Кінг та Мьєвіль? Але де вони, хто їх видає?
Олді та Дяченкі вже немолоді, хто їм на зміну прийде?

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-24 06:37 pm (UTC)(link)
Зараз замовив «Білий попіл» Павлюка. Просто неймовірно нахвалюють. Мінус — пише він російською, і для видання йому виділяють перекладача. Але попри це видається він вдома.
Кідрук книгк за книгою видає. Хоч я його не читав, абе бабі сподобалося.
Чекаю на завершальну частину «Палімпсесту» Ярини Каторож. Сподобалася фантастика Олексія Деканя. Серед лауреатів «Брами» багато авторів, кого я хотів би побачити у великому форматі.
Мало, поки що, тут я згоден. Тому намагаюся стежити і підтримувати.

[identity profile] kat-koshechkina.livejournal.com 2020-04-24 06:53 pm (UTC)(link)
Ох, мені так шкода, що для російськомовних такі препони.
Я знаю декількох письменників, які краще володіють російською, ніж українською та видавалися до війни на Рашці. А тепер ні.
Що ж ти зробиш, якщо відчуття мови — річ тонка, та любові не піддається :)
Але й розумію, що захист мови — це важливо.

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-24 08:52 pm (UTC)(link)
Ну ось такий вони намацали формат. Я спочатку здивувався, думав, що автор російський.

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-24 09:01 pm (UTC)(link)
Кумедно, якщо на Віваті перемкнути мову на українську і вже там вибрати «для дорослих», то перелік буде інший.

[identity profile] innerwoman.livejournal.com 2020-04-23 08:17 am (UTC)(link)
Послухаю)

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-23 10:56 pm (UTC)(link)
Не знаю, я ще не читав нічого з того, що видавалося у 19-му, крім «Так воювать ніззя». Попередні роки були багатші, тоді чимало порадувало. Якщо казати про те, що за минулий рік з'явилося В МЕНЕ, то нехай це буде «Еволюція або Смерть» Семесюка (2015)
Edited 2020-04-23 23:22 (UTC)

[identity profile] ukurainajin.livejournal.com 2020-04-24 10:20 am (UTC)(link)
Це, певно, кому що подобається. Я Мухарського не читав, але чомусь і не прагну…
Семесюка я з цікавості купив у «Лютій справі» разом з Луком — через кумедні обкладинки. «Еволюцію» в білоруському перекладі і «Щоденник україножера». Що можу сказати… Не думав, що «наркоманський» жанр може мені так зайти. У «павіані Томасі» абсурд лише ззовні, а насправді цікава і ладна концепція з пригодами. Якщо з чимось порівнювати, то щось є від Подерв'янського і «Довгоносиків». Чорний гумор, глузування з наших реалій і східних вчень. Я щиро реготав, що трапляється не часто, і цитував приятелям. «Украіножера» ледь почав, він трохи важчий. Так, гадаю, що купити варто. Принаймні «Томаса» точно.