Эффект спящего або как избегать влияния башен

[grzegorz-b.livejournal.com]

Originally posted by grzegorz_b at Эффект спящего або как избегать влияния башен

Вы наверное замечали, что убедительная научная статья через пару дней кажется уже не такой убедительной? Появляются сомнения, приходит понимание, что автор не то, чтоб приврал, нет, скорее приукрасил что-то...

Так вот, с пропагандой в ее оригинальном значении ("подлежащая распространению вера", от лат. propago — "распространяю") - в точности наоборот. Если на кого-то воздействовать с помощью пропаганды, то со временем ее убедительность возрастает.

Впервые это заметили, конечно же, американцы. Как и другие страны, они выпускали пропагандистские фильмы, статьи, листовки во время Второй Мировой. И вот решили они измерять результативность по одному фильму Why We Fight: The Battle of Britain.

Сначала результаты опросов разочаровал: фильм ни на йоту не поднимал военный дух. Исследователи решили, что причина оного в том, что зрители и читатели понимали, что они имеют дело с пропагандой. Это "заранее" дискредитировало передаваемую информацию. Фильм мог одновременно приводить стройные доводы и воздействовать на эмоциональную сферу музыкой, но зрители мгновенно и автоматически обесценивали все аргументы.

Но спустя девять недель произошло нечто неожиданное. Психологи в очередной раз измерили отношение солдат к войне. Итог: солдаты, которые посмотрели тот фильм девять недель назад, выражали теперь большую симпатию к войне, чем те, кто фильм не смотрел.

Почему? Психолог Карл Ховланд, возглавлявший исследования для американского военного министерства, назвал эту загадку эффектом спящего.
Эффект спящего — это отсроченный рост влияния сообщения, которое сопровождалось обесценивающим стимулом (например, контраргументом или получением сообщения из источника, не вызывающего доверия). Суть феномена в отсроченном разделении содержания сообщения и источника информации.
Ну или простыми словами, знание об источнике разрушается быстрее, чем приведенные аргументы. Иными словами: мозг относительно быстро забывает о том, откуда поступили сведения (из министерства пропаганды), но саму по себе информацию так быстро он не забывает (война необходима, она дело благое). Поэтому информация из недостоверного источника со временем приобретает все большую достоверность.

Есть ли этому противоядие?
Есть.

1. Во первых - не брать информацию из отравленных источников. Поэтому у пана Гжегожа стоят плагины в браузерах. Эти плагины просто не позволяют открыть ссылки типа РашаТупей. И только иногда, примерно раз в неделю, они отключаются - чтоб провести то или иное исследование по кацапознавству. Ну а если обобщить - ведите списки надежных и ненадежных источников.


2. Во вторых, когда вам становится известен какой-либо аргумент, попытайтесь найти его источник. Кто это говорит? С какой стати?


3. Третье - вообще не принимайте ничьих непрошенных советов, точнее - массовых "односторонних" советов. Под односторонними советами я подразумеваю не только зомбовизор, но и радио или статьи с непонятным авторством и нечеткими формулировками, без ссылок на источники.
   Кстати, если вы не можете уточнить что-то у автора, значит он написал пропаганду.

Это трудная и долгая работа, замедляющая процесс принятия решений.
Но это снижает вероятность ошибок.


ЗЫВо многих странах разрешена "негативная реклама". Ну, к примеру, короткие яркие ролики с помоями на конкурентов, как на торговые марки так и в сторону политических конкурентов. Согласно законов, в конце каждого такого ролика разборчиво указывается заказчик, чтобы зрителю было ясно, кто оплатил. И маркировка, что это реклама а не документальное исследование тоже обязательна.
Тем не менее, многие исследователи утверждают, что и тут эффект спящего работает - источник информации забывается, а доводы - запоминаются, причем надолго.


ЗЫ написано после общения с пани verola

Comments

[amashkovtsev.livejournal.com]

Я вот стараюсь не нажимать на ссылки, заканчивающиеся на ".ru". Опыт показал, что полезность таких ссылок обычно стремится к нулю. Даже если не про политику, а на чисто технические темы. Всё интересное на русском языке лежит в других доменах.

[grzegorz-b.livejournal.com]

А если не на русском то оно еще и точнее и актуальнее.

[amashkovtsev.livejournal.com]

Да. Иногда лучше прогнать текст на неизвестном языке через гугл-транслейт и по контексту игнорировать ошибки.

[grzegorz-b.livejournal.com]

Так и есть.

Я так книгу на финском читал. Удивительное впечатление, но нужные мне вещи я прочитал.

[rupanoid.livejournal.com]

относительный оффтоп. и даже некоторая утопия: главным свойством (отличием?) web 3.0 будет оценка меры истинности публикуемой информации.

[grzegorz-b.livejournal.com]

Как? :)

Есть два варианта:
- или разработчик изначально кодирует условия определения истинности
- или самообучающаяся система на основе твоего выбора в самом начале учится разпознавать истину [с твоей точки зрения]

[rupanoid.livejournal.com]

у меня пока нет ответа на этот вопрос. но гугль 2.0 вполне сможет статистически подтвердить истинность той или иной информации.
извините, это количество, переведенное в качество. со временем.

[grzegorz-b.livejournal.com]

Мы как-то лениво думали в курилке про это.

Статистически можно отбросить пятикилометровые самолеты, не не более того.
А вот беременную блокаднику, распятой в трусиках на монтажной пене он просто не сможет оценить. Тут надо переходить к идее source of truth, что не совсем тривиально оценивается и поддерживается.

[rupanoid.livejournal.com]

аз есмь некурящий, but, сука, lazy very well, so думаю, что следующим "google" будет поисковик зернышка в пословице "курочка по зернышку - весь двор в гомне". гомна уже сейчас полно - с точки зрения "google.now".
нужен - и сильно - движок с оценкой истинности информации. для этого нужно работать. я так думаю. (с)

[ctype.livejournal.com]

>>"Передана Порошенком військова техніка потрапила в смертельну ДТП"
і це на на ru сайтах

[ctype.livejournal.com]

а це західні розробки


https://dornsife.usc.edu/assets/sites/780/docs/12_pspi_lewandowsky_et_al_misinformation.pdf

[bytebuster463.livejournal.com]

Я трошки копав на цю тему.
Проблема полягає в тому, що в рамках інформаційного поля, не існує механізмів довести|спростувати твердження з поля реального життя.
Математичною мовою, «недоказуємо в рамках существующей аксиоматики». (тут і далі прошу пробачення за волапюк: вчив науку на ньому і мало потім вчив англомовних джерел)

Тобто, довести|спростувати можна твердження з інформаційного поля:
* «той-то написав те-то» (зводиться до перевірки автентичності ланцюжка джерел)
* «чогось-X більше, ніж чогось-Y» (те саме, тільки двох ланцюжків)
тощо

Але твердження «той-то зробив в реальному світі те-то» — формально нєдоказуємо.

Тому основою доведення має бути ступінь довіри до джерел.
Довіри читача.
І механізми зміни ступіня цієї довіри.
Тобто, якщо хтось у 2008 щиро топив за Йулю (як я) чи у 2014 перепостив Лєщєнка, має отримати механізм ревізії своїх висновків (та перепостів!).

І от таку фігню я хочу написати.
Коротко: p2p новинна агенція, де кожний Алісе, який довіряє дописам Боба, бере участь в sharing того, що каже Боб. І частково — того Чарлі, якому, в свою чергу, довіряє Боб.
Коли думка Аліси щодо Боба змінюється, домен Аліси починає шарити іншу кількість інформації від Боба і, відповідно, від Чарлі.

[grzegorz-b.livejournal.com]

>Але твердження «той-то зробив в реальному світі те-то» — формально нєдоказуємо.

Я про то й писав(адаптовано), десь тут є про распятуйу бабушку.


>Тому основою доведення має бути ступінь довіри до джерел.
>Довіри читача.

Та.
Але проблема глибша тому, що пан rupanoid http://bitter-onion.livejournal.com/998274.html?thread=11215234#t11215234 вважає що то буде певний універсальний і глобальний детектор.
Я тут подумав що тре було розказати про критику SSCI (порівняти соц науки з більш натуральними) та намікнути чого немає аналогу HSCI (Historic Sciences Citation Index).
...Але то був шаббат, вечір, миз дітьми ліниво дивились кіно :)


>Тобто, якщо хтось у 2008 щиро топив за Йулю (як я) чи у 2014 перепостив Лєщєнка, має отримати механізм ревізії своїх висновків (та перепостів!).

Я про то й натякнув тут http://bitter-onion.livejournal.com/998274.html?thread=11215490#t11215490


>І от таку фігню я хочу написати.

Чому саме p2p?
Це універсальна штука. Тобто працюватиме і з централізованими, "вертикальними" каналами.

Тобто, наприклад:
- це може бути rss reader
- де кожне джерело має свою вагу від -10 (не довіряю) до +10 (цілком довіряю)
- є набір ключових тем (слів)

Staff аналізує всі rss і сортує інформацію відповідно:
- по важливості для читача topics (теми)
- далі по достовірності джерела
- при тому прибирає дублікати

Крім того, система слідкує за читачем
- як він оцінює новини і джерела інформації
- скільки часу проводить за читанням тієї чи іншої статті
- як коментує
І на основі забраних метрик переоцінює і джерела і важливість тем


А якщо додати Алісу і Боба - вийде загалом бомба!
Тобто система дозволить автоматично змінювати зацікавленість в чомусь відповідно то однодумців. Без великих витрат часу нашарінг нових даних.

[bytebuster463.livejournal.com]

> пан rupanoid вважає що то буде певний універсальний і глобальний детектор.

Я саме про це і казав.
Ніякий Веб 3.0 не зможе доводити-спростовувати факти реального світу.
Але цілком може це робити щодо фактів віртуального світу.
До того моменту, поки не з'являться **сенсори**. Які б перекидали інфу реального світу в інформаційний світ. І до яких можна застосувати термін «довіряю».

> Чому саме p2p?

Тому що «довіряю» == «розповсюджую».
Тут включається фактор потужностей (довіра одного з товстим каналом == довірі багатьох хом'ячків зі смартфоном), але практика показує, що технологічний прогрес веде до вирівнювання можливостей.
Порівняйте свої можливості висловлювати свою точку зору у 1970, 1985, 2000 і зараз.

> […] Staff аналізує всі rss і сортує інформацію […]

(я прочитав уважно)
Біда в тому, що:
* нема гарантії довіряти staff'у
* мати точку зору — повинно бути спряжене з якимось зусиллям. Інакше буде зловживання: (лайкнув що попало, бо воно ніскільки не коштує)
* коли є ланцюг: Аліса довіряє Бобу, а той довіряє Чарлі, то Аліса може «зняти лайк» з Боба, і це має вдарити по репутації Чарлі.
* І в зворотньому порядку — якщо Аліса не довіряє Чарлі, то має бути мінус в репутацію Боба
* А також Аліса має отримати механізм перевірки, з якої причини Чарлі опинився в її стрічці новин. І вплинути на цей ланцюг довіри.