Віктор Мороз: Голобородько проти Зеленського: хто допоможе президенту?

У команді президента поки царює повний хаос, бо Зеленському не вдалося призначити на ключову позицію – керівника свого Офісу – досвідчену, розумну й вольову людину, котра б привела б всю цю його різношерсту публіку до спільного знаменника державної політики і не смішила б народ взаємовиключними заявами щодо гуманітарної політики, Росії, Донбасу і ООС.

Новий президент України трохи більше 50 днів на своїй посаді. І як, Володимире Олександровичу, на розпеченій сковорідці? Мабуть, скрізь пече? І від цього голова йде обертом і мізки плавляться.

Все вийшло зовсім не так, як ви передбачали? Зовсім не так. Даруйте за банальність, але, виявляється, країну будувати трохи складніше, ніж власний будинок чи бізнес. Та ще й із такими зарозумілими, але недалекоглядними помічниками, які смикають кожен у свою сторону, оскільки відчувають відсутність єдиного центру вироблення рішень.

Якщо без сентиментів, початок вашого управління, пане президенте, дуже схожий на хаос і безлад у вашому оточенні. Так, у тій чи іншій мірі таке трапляється в кожній новоствореній команді. І цей хаос ще поки нікому не загрожує. Але невідомо, у що це може вилитися без чітко й однозначно сформульованої стратегії дій. То як тут бути новоспеченому Голобородьку?

Хаос, сміх і сльози

Звичайно, добре було б знайти історії президентських успіхів і проаналізувати кращий досвід лідерів нації. Але це було давно і неправда. І не сідати ж зараз у час Інтернету за читання книжок. Хоч добре було б скористатися ідеєю Рузвельта й негайно створити Мозковий центр із незалежних, переважно університетських, експертів і на основі їхніх пропозицій виробити свій Новий курс. Це якщо шукати Новий курс.

А можна простіше – зробити мозковим центром керівника свого Офісу Андрія Богдана. Андрій – тертий калач. Допомагає з порадами й Ігор Валерійович Коломойський. Це – геть розумаха! Чим не мозковий центр?

Данилюк? Так, розумний, освічений, досвідчений, державник, але його поради трохи лякають, хай трохи в Раді Безпеки посидить, може, охолоне?

А поки потроху з лексики всієї президентської команди десь поділися обіцянки про деолігархізацію, зменшення тарифів, перезавантаження суддівського цеху, податкову реформу.

Одне добре, що новий президент принаймні не пробує і не дозволяє нікому змінювати вектор розвитку країни у зворотну сторону, як того з острахом очікувала українська "двадцятип'ятивідсоткова еліта".

Але чого нині хоче президент, здобувши владу, країна не знає. Схоже, що він, бідний, і сам не знає, що йому тепер робити. Може, вже й пожалів, що ув'язався в цю президентську халепу, яка спочатку видавалася цікавою грою, а завершитися може геть непередбачувано.

Але робити щось треба. Може, хоч вулиці знову перейменувати, повернувши їм старі назви? Чим погана була вулиця маршала Жукова? Чи проспект Ватутіна? Чи Московський проспект? Той В'ятрович зовсім оскаженів зі своєю декомунізацією. І на диво його всі слухають. Ось для цього й треба Андрій Богдан, який має магічний вплив на деяких суддів.

А незабаром судді встановлять справжній український правопис. Щоб без націоналізму! Будемо балакати так, як у нас у Кривбасі. Шоб усім було понятно.