https://yumjaagiin.livejournal.com/ (![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png)
yumjaagiin.livejournal.com) wrote in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png)
bitter_onion2019-06-10 08:36 am
yumjaagiin.livejournal.com) wrote in bitter_onion2019-06-10 08:36 am
Entry tags:
Мої вибори президента
Для простої людини вибори це просто. Прийшов - показав паспорт - розписався - зазначив кандидата плюсиком - бюлетень в урну. Для мене вони були дещо іншими
Насправді все починається задовго до того. Місцеві органи задовго до дня голосування обирають приміщення. Критерїв я не знаю але там де я допомагав виборні ділянки останні років 20.
Мінус день до 1 тура
За день до голосування члени виборчої комісії дільниці повинні розставити меблі, зібрати кабінки для голосування, перевірити що все працює. Іноді людей не не вистачає тому допомагають спостерігачі або орендодавці. У моїй дільниці попросили мене по дружбі допомогти. Розставляв столи і допомагав збирати кабінки. Виборчкомівці збирали ящики для голосування. Згадав - урни. І опечатували їх. Щось відмічали на папірцях.
Не знаю в чому була проблема але всі хвилювалися за бюлетені. Зазвичай їх привозять зовсім заздалегідь в спеціальних картонних ящиках. Цього разу або ящики не закупили або довжина бюлетенів була такою що то не виготовили і хвилювалися.
Але все було нормально. Виборчі бюлетені схожі на довгу пачку вермішелі тільки сірого кольору. Хотів сфотаться з ними але голова комісії заборонила. Я потім сфотався звичайно але нікуди не викладав.
Канцтовари до речі були найдешевшими. І печатка комісії не красива. З іншого боку що я там думав побачити?
В той же день глава комісії провела черговий інструктаж для всіх. Що можна і що не можна робити. Мене не виганяли так що я з цікавістю послухав.
Прийшов завгосп школи, ми з ним покурили прямо в коридорі школи і забичкувалі в ящик з пальмою недопалки. Судячи з усього, з ранку там курило половина виборчкому.
Глава комісії бадьоро вийшла зі школи а потім парадним кроком увійшла в неї, даючи вказівки. Що куди переставити. Що треба повісити на колоні ще яскравих стрілок. Перевірили з нею туалети хоч то не її проблема. Все працювало, запас туалетного паперу натякав "невсеремось". Спойлер - всрались.
Дружина принесла води соку і печива. Калограм 10 в двох кульках. І сказала "це на завтра". Так зазвичай мами кажуть "не їж ікру вона на свято".
Всі дружно розпечатали печиво, завгосп збігав за чайником і ми дружно випили чий і кави.
Глава комісії розповідали байки і випадки з минулих виборів. І бюлетені привозили в останній момент і як стояла в черзі ТВК 10 годин щоб все це здати. І як під час виборів Ющенко якийсь донецький спостерігач був затролен виборцями мало не до інфаркту. Коротше на середині підрахунку голосів він присів і реально не реагував ні на що. Тобто або він має підписати протоколи або його вбити, визвати труповозку і скласти акт про смерть.
Все що я зрозумів в той день що так працювати складно. Без досвіду і орг здібностей - ніяк. Наш голова була досвідченою бойовою бабою тому зайвої роботи і переробок не було. Бо досвід "В моїй молодості було багато гріхів (два чоловіка поки любов зустріла і я була за Тимошенко). Але тепер маю досвід". Це її 5 або 6 вибори і вдруге вона голова виборчкому (ото невдача в неї).
Робота ця зовсім не мед на відміну від рядового члена комісії. Цього разу тітка завела окремий телефон. Каже що так простіше - в не бізнес-час можна не брати незнайомі номери. Бо дзвонять всі кому не лінь - журналізди і місцеві голови партій, з сусідніх ділянок і ТВК тощо.
Голосування
У той день ми планували мотнуться в видубичі і з раннього ранку я заварив термос з кавою і уклав в рюкзак разом з печивом і водою.
До школи прийшли першими. О 6:55 тобто. За годину до.
Главу комісії привіз чоловік і ми зайшли на дільницю. Куди я в теорії не мав право проходити не в робочий час.
Все було нормально. Плакати з біографіями не відвалились, телефон працював, інших зламів не було. Розставили бутилочки з водою для своїх і в куточку дві великих пляшки і штук 20 пластикових стаканчиків. Власне за наш рахунок куплених. Чому? Тому що бабусі-дідусі часто просять води запити таблетку. Не давати ж їм воду зі шкільного туалету.
О 7:10 прибули всі члени комісії і нас вигнали. Тому що у них секретне засідання за процедурою. За півгодини вони все ще раз ретельно перевірили по інструкції . Все було нормально і о 8 ранку можна відкрити двері.
За цей час ми змоталися до родича і забрали його дружину з собою.
О 8:01 ранку ми першими проголосували. О 8:02 зайшов бадьорий дідусь. З паспортом але без окулярів. На середній дільниці 700-1000 виборців. Це означає що мінімум 10 з них прийдуть без окулярів або паспортів і будуть лаятися. Дід був Позитивчик. Вибачився і сказав що прийде через 15 хвилин. З квітами позалицятись до дівчат.
О 8:05 був перший дзвінок від якогось старшого помічника молодшого прессекретаря (як правильно тепер писати) місцевої адміністрації. Він просто хотів поїбати мізки питаннями "чи все у вас нормально?". В середньому голова комісії прийме від 20 до 100500 дзвінків в залежності від свого везіння. Це з моменту початку виборів і до моменту здачі паперів в ЦВК. Це 20 а то і 40 годин божевілля. Аду. Пекла.
В цей тур майже 50 кандидатів і багато технічних значить підрахунок буде довгий і складний, а від кожного кандидата буде мінімум 2 дзвінка. Рахуйте самі.
О 8:10 ми з дружиною голосно попрощалися із членами місцевого виборчої дільниці, які стали нам друзями. Ми їм сказали "бажаємо вам вдачі. Вона безсумнівно вам дуже знадобиться". І змотались щоб в нас не кинули урною.
Томороу після тура
Будувати не ламати і на наступний день від мене взагалі нічого не було потрібно. Тому ми просто зайшли на дільницю. Прибиральниця позривала вже плакати, столи були віднесені по кабінетах а кабінки розібрані і складені для транспортування або просто спрятатти кудись на склад школи.
Голова і секретар комісії стояли 4у годину в черзі здати результати.
Афтепаті або другий тур
Другий тур був не таким цікавим тому що ми вже відчували себе досвідченими політиками і кризис-менеджерами.
Розставити столи.
На наступний день проголосувати.
І потім дивитися як країна валиться в сране зелене гімно.
P.S. Вчора зустріли чувака з комісії від ЗЕ. В принципі він ще достатньо позитивний. Але було в нього відчуття що все не так просто як обіцялося.
Але моя дружина його заспокоїла "Вась, все у тебе буде добре. А може й не буде. Але ж усе одно це було прикольно".
І ми не поспішаючи пішли в кіно. Не на комедію.
Насправді все починається задовго до того. Місцеві органи задовго до дня голосування обирають приміщення. Критерїв я не знаю але там де я допомагав виборні ділянки останні років 20.
Мінус день до 1 тура
За день до голосування члени виборчої комісії дільниці повинні розставити меблі, зібрати кабінки для голосування, перевірити що все працює. Іноді людей не не вистачає тому допомагають спостерігачі або орендодавці. У моїй дільниці попросили мене по дружбі допомогти. Розставляв столи і допомагав збирати кабінки. Виборчкомівці збирали ящики для голосування. Згадав - урни. І опечатували їх. Щось відмічали на папірцях.
Не знаю в чому була проблема але всі хвилювалися за бюлетені. Зазвичай їх привозять зовсім заздалегідь в спеціальних картонних ящиках. Цього разу або ящики не закупили або довжина бюлетенів була такою що то не виготовили і хвилювалися.
Але все було нормально. Виборчі бюлетені схожі на довгу пачку вермішелі тільки сірого кольору. Хотів сфотаться з ними але голова комісії заборонила. Я потім сфотався звичайно але нікуди не викладав.
Канцтовари до речі були найдешевшими. І печатка комісії не красива. З іншого боку що я там думав побачити?
В той же день глава комісії провела черговий інструктаж для всіх. Що можна і що не можна робити. Мене не виганяли так що я з цікавістю послухав.
Прийшов завгосп школи, ми з ним покурили прямо в коридорі школи і забичкувалі в ящик з пальмою недопалки. Судячи з усього, з ранку там курило половина виборчкому.
Глава комісії бадьоро вийшла зі школи а потім парадним кроком увійшла в неї, даючи вказівки. Що куди переставити. Що треба повісити на колоні ще яскравих стрілок. Перевірили з нею туалети хоч то не її проблема. Все працювало, запас туалетного паперу натякав "невсеремось". Спойлер - всрались.
Дружина принесла води соку і печива. Калограм 10 в двох кульках. І сказала "це на завтра". Так зазвичай мами кажуть "не їж ікру вона на свято".
Всі дружно розпечатали печиво, завгосп збігав за чайником і ми дружно випили чий і кави.
Глава комісії розповідали байки і випадки з минулих виборів. І бюлетені привозили в останній момент і як стояла в черзі ТВК 10 годин щоб все це здати. І як під час виборів Ющенко якийсь донецький спостерігач був затролен виборцями мало не до інфаркту. Коротше на середині підрахунку голосів він присів і реально не реагував ні на що. Тобто або він має підписати протоколи або його вбити, визвати труповозку і скласти акт про смерть.
Все що я зрозумів в той день що так працювати складно. Без досвіду і орг здібностей - ніяк. Наш голова була досвідченою бойовою бабою тому зайвої роботи і переробок не було. Бо досвід "В моїй молодості було багато гріхів (два чоловіка поки любов зустріла і я була за Тимошенко). Але тепер маю досвід". Це її 5 або 6 вибори і вдруге вона голова виборчкому (ото невдача в неї).
Робота ця зовсім не мед на відміну від рядового члена комісії. Цього разу тітка завела окремий телефон. Каже що так простіше - в не бізнес-час можна не брати незнайомі номери. Бо дзвонять всі кому не лінь - журналізди і місцеві голови партій, з сусідніх ділянок і ТВК тощо.
Голосування
У той день ми планували мотнуться в видубичі і з раннього ранку я заварив термос з кавою і уклав в рюкзак разом з печивом і водою.
До школи прийшли першими. О 6:55 тобто. За годину до.
Главу комісії привіз чоловік і ми зайшли на дільницю. Куди я в теорії не мав право проходити не в робочий час.
Все було нормально. Плакати з біографіями не відвалились, телефон працював, інших зламів не було. Розставили бутилочки з водою для своїх і в куточку дві великих пляшки і штук 20 пластикових стаканчиків. Власне за наш рахунок куплених. Чому? Тому що бабусі-дідусі часто просять води запити таблетку. Не давати ж їм воду зі шкільного туалету.
О 7:10 прибули всі члени комісії і нас вигнали. Тому що у них секретне засідання за процедурою. За півгодини вони все ще раз ретельно перевірили по інструкції . Все було нормально і о 8 ранку можна відкрити двері.
За цей час ми змоталися до родича і забрали його дружину з собою.
О 8:01 ранку ми першими проголосували. О 8:02 зайшов бадьорий дідусь. З паспортом але без окулярів. На середній дільниці 700-1000 виборців. Це означає що мінімум 10 з них прийдуть без окулярів або паспортів і будуть лаятися. Дід був Позитивчик. Вибачився і сказав що прийде через 15 хвилин. З квітами позалицятись до дівчат.
О 8:05 був перший дзвінок від якогось старшого помічника молодшого прессекретаря (як правильно тепер писати) місцевої адміністрації. Він просто хотів поїбати мізки питаннями "чи все у вас нормально?". В середньому голова комісії прийме від 20 до 100500 дзвінків в залежності від свого везіння. Це з моменту початку виборів і до моменту здачі паперів в ЦВК. Це 20 а то і 40 годин божевілля. Аду. Пекла.
В цей тур майже 50 кандидатів і багато технічних значить підрахунок буде довгий і складний, а від кожного кандидата буде мінімум 2 дзвінка. Рахуйте самі.
О 8:10 ми з дружиною голосно попрощалися із членами місцевого виборчої дільниці, які стали нам друзями. Ми їм сказали "бажаємо вам вдачі. Вона безсумнівно вам дуже знадобиться". І змотались щоб в нас не кинули урною.
Томороу після тура
Будувати не ламати і на наступний день від мене взагалі нічого не було потрібно. Тому ми просто зайшли на дільницю. Прибиральниця позривала вже плакати, столи були віднесені по кабінетах а кабінки розібрані і складені для транспортування або просто спрятатти кудись на склад школи.
Голова і секретар комісії стояли 4у годину в черзі здати результати.
Афтепаті або другий тур
Другий тур був не таким цікавим тому що ми вже відчували себе досвідченими політиками і кризис-менеджерами.
Розставити столи.
На наступний день проголосувати.
І потім дивитися як країна валиться в сране зелене гімно.
P.S. Вчора зустріли чувака з комісії від ЗЕ. В принципі він ще достатньо позитивний. Але було в нього відчуття що все не так просто як обіцялося.
Але моя дружина його заспокоїла "Вась, все у тебе буде добре. А може й не буде. Але ж усе одно це було прикольно".
І ми не поспішаючи пішли в кіно. Не на комедію.
no subject
Что касается украинского языка Романа Чайки, у него украинский "старої вимови". Звучит более мягко, чем современный выговор. Больше похоже на русский) Я тоже так говорю на украинском) А сучасна українська має більш чітку вимову чи-, щи-, голосні вимовляються трохи не так.
no subject
У тестя примерно такой же стиль
no subject
no subject
no subject
Мать - из старого русского купеческого рода, родственники в Москве. Отец - украинец, но этнически то ли из чехов, то ли из поляков. А ещё в роду есть балтийцы, беларусы - это только то, что я знаю, но большинство связей утеряно.
no subject
И мне остается только завидовать.
Хотя надо попробовать больше писать текстов на украинском. И читать.
Сейчас на заправках и в супермаркетах появились целые сталлажи с книгами
no subject
no subject
И наверное хотел бы жить в этой стране. Поэтому и мова.
no subject
no subject
три месяца назад я думал что в стране уже есть общество и народ. Сейчас- нарид.
И меня это страшно бесит. Если жена не будет сильно против то может опять свалю.
no subject
no subject
Пойду и я покурить. К 7 вечера думаю прогуляться под АП )
no subject
no subject
А как учились такому?
no subject
no subject
Но не худлит у меня идет медленно. В среднем я прочитываю 1 книгу в неделю. (
И еще пол книги это разные статьи по политике и финансам. Плюс новости.
no subject
no subject
Хотя нет. В любом случае снимаю
no subject
no subject
no subject